Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1928 №02 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1928 / № 02 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1928 №02 Сторінка 3. ПРОФЕСОРИ УКРАЇНІЗАЦІЇ ХАБАР Професор Карбонов оце закінчував лекцію на тему: Українські прикметники та їхня роля в великому переселенню народів*. Мапшністки Мура й Ната сиділи як зачаровані, вдивляючися в блискучі окуляри шановного професора. Отут за оцим білим лобом ховалися всі українські прикметники і роїлися різноманітним натовпом, ждучи наказу з нервових центрів професора Карбонова, щоби каскадом з'явив-шися на світ, оглушити, ошарашити, приголомшити несвідомих і боязких слухачів. ... на цім я кінчаю. Чи в в кого якісь запитання?" пронеслося по залі великої установи останнє речення і уперлося в мовчанку. Десь зашепотіло й раптом сипнули запитання. «Скажіть, чому вкраїнська мова така трудна", кокетливо запитала гарненька Ната. Я прекрасно вчилася по-французьки й було дуже легко мерсі мадам; і по-англійськи також: олрайт і гудбай, але вкраїнська мова занадто тяжка для мене скажіть чому це так?" Скажіть, коли в нас буде іспит?" Я все одно провалюсь я зроду не вивчу цієї мови". Де ви живете, професор?* «Ви добре знайомі з усіма вкраїнськими письменниками?" Професор Карбонов методично зняв окуляри і звів їх угору. Прошу вас, не поспішайте. Я одповім усім". Професор добув з кешені хустку, протер окуляри і почав відповідати. Так, українська мова дуже важка і це саме через її милозвучність. Грубе європейське чи російське вухо не може вловити тонкощів української мови. Нехай європеєць вимовить слово паляниця*. Хай спробує. Або краще нехай і не пробує. Так, іспит буде швидко. Так, громадянка Орліва можливо провалиться на іспиті, бо вперто пише й називає себе Орлова, а не Орліва, як треба по вкраїнському. Так, професор живе недалеко в Народньому Університету. Так, професор прекрасно знайомий з усіма вкраїнськими письменниками. В Сосюри й Хвильового він хрестив дітей. З Йогансеном він жив на дачі в Норвегії. З Кулішем Пантелеймоном варив куліш на березі Дніпра коло могили Шевченка. З Кулішем Миколою вкупі писав Дев'яносто сім", при чім Куліш написав усіх тридцять, а він професор Карбонов, шістьдесят сім". Професор Карбонов одяг фетровий віденьський бриль і поважною ходою подався з залі. Коли він вийшов на вулицю до нього впнувся суєтливий суб'єкт у замурзаній сорочці: вельмишановний пане й добродію, допоможіть був-шему учителеві гімназії... жінка... діти... хоч копійок двадцять, добродію повік за вас молитиму бога, сам я учитель. Професор Карбонов велично одмахнувся од шахрая й намірився переходити вулицю. Але раптом йому прийшла блискуча гумористична ідея. Він широко всміхнувся і став: Бувший учитель, пане ще раз спробував шахрай. Гей, ви: сказав професор Карбонов, ви, здається, можете трохи балакати по вкраїнському. Ходім до мене на кватирю. Я спробую вам допомогти. За півгодини перед здивованим оком голодного шахрая розгорнулась велична картина. Він був у прекрасно омебльованім кабінеті прсфесор Карбонова. Удовж стін стояла колосальна шафа, вся повна наукових праць з галузи українознавства. Словник Терпила, словник Дубровського, Ізюмов у жовтій обкладинці, Ізюмов у синіх палятурках, Ізюмов у шкіряній оправі, Сабалдир, уваги, знову Сабалдир товпилися на лакованих полицях шафи. Над шафою висіли портрети письменників... Зачарований, ошарашений чоловічок стояв і мовчав. В тиші розлігся металевий голос професора Карбонова.…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"