ГУМОР І САТИРА

Перець 1929 №12 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1929 / № 12 / Сторінка № 3

Перець 1929 №12 Сторінка 3. ЧИСТКА Увечері, коли засвічується велика лямпа над круглим столом, батько приносить газету, мати карти, а Вова якусь драну книжку. Кожен береться за своє. Не хропи так! каже мати, коли батько хвилин за п'ять починає поволі сповзати з крісла, дитину перелякаєш. Я не хроплю, приглушено відповідає батько зпід газети: я читаю про чистку. Знов пишуть? питає мати злякано. В кожному числі, похмуро каже батько. Чиститимуть? Чиститимуть. Ось, кінчать з партійними, а потім і за нас... А я вже й пасьянса розкладала, каже мати. По картах виходить на добре. Мабуть, якось обійдеться... Батько безнадійно крутить головою. Де б воно обійшлось? Коли в нас така сволота сидить в місцевкомі. Фарби кому, або дощок, або шафи забажалось чійсь жінці все до кербудинку. Хіба я одмовляв кому? А як чистити то зараз безгосподарність... Хами невдячні, кажи мати співчутливо. Вова уважно слухає. страшне. Бо мати страшенно хропить на газетою, коли читає про цю чистку. Мати тасує карти. Погляд їй падає на Вову, що, роззявивши стежить за розмовою. Вова, що в тебе за звичка прислухатись до дорослих? Читай книжку. Я ж не вмію читати, мамо, плаксиво тягне Вова: ти ж мені всі літери показала... Ну, мені зараз ніколи... Розглядай малюнки... Вова слухняно розглядає малюнки. Його опановує дрімота. Крізь сон, він чує: Я ж не крав! кричить батько й стукав себе в груди хай дове-о крав! Хай доведуть, за чиї гроші я квартиру одремонтував! II о то за чистка? Він не розумів, але мабуть щось кожного вечора розкладав пасьянса, а батько так рота, свою II е не дуть, Може, за свої?!! О дев'ятій Вова лягає спати. Йому сниться чистка. Ось стоїть батько переляканий і нещасний, а Иоська, той, що на розі чистить всім черевики, шкрябав його двома великими щітками. Батько кривиться. Мабуть йому боляче. А ось звідкілясь насуваються ще якісь чужі страшні дяді. В кожного щітка. Вони чистять батькову спину, голову. А самий страшний, в чорних круглих окулярах, кричить: Роззяв рота! й тиче батькові в зуби великого йоржика. Вова кричить і прокидається. Ну, чого ти, чого, дурненький нахиляється до нього мати. Знову дід привидівся? Ні, хлипає Вова: тата чистили. Ой, мамо! Не хочу! Яка чула дитина II шепоче мати. Мал. Я. Бєльського Дайте,…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"