Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1930 №04 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1930 / № 04 / Сторінка № 3
Перець 1930 №04 Сторінка 3. НАСТУПНЕ ЧИСЛО » ЧЕРВОНОГО ПЕРЦЮ" »5 БУДЕ ПРИСВЯЧЕНО ПРОЦЕСУ РАДІО-ПЕРЕПОНА Радіо немає перепон! це наше гасло. Майже щодня ми посилаємо його в етер, переконані; що так таки воно й є. Нам і на думку не спадало, що в Харкові по Галушкінській вулиці в будинку № 12 може сидіти якась радіо-перепона. А виявилося, що сидить. Таісією Михайлівною Сиден-чихою зветься й-має владу над етером однакову, як і над пожильцем будинку № 12 Шпітальником. Шпітальник радіо-слухач. Одного дня Шпітальник прий шов до висновку, що слухати радіо в себе на приміщенні далеко вигідніше, аніж стовбичити десь на майдані під радійною трубою. Хто може перешкодити? Радіо немає перепон! І Шпітальник узявся устатковувати радіо у себе на приміщенні, за яке, приміщення, до речі, сплачує комірне мадам Сиденчисі до власних рук. Був ранок. Мадам Сиденчиха ще спала. Спала і Си-денчишина кицька, примостившись клубочком коло теплих хазяйчиних ніг... Шпітальник приставив до будинку драбину і поліз чіпляти антену. І коли Шпітальник стояв уже на височині п'ять метрів драбина здрігнула, зробила крен праворуч і... Дозвольте розповісти словами самого Шпітальника: Незважаючи на середню освіту, мадам Сиденчиха вибігла на двір в одній льолі... Як тигриця кинулася вона до драбини і між ними, тобто між Сиденчихою й радіослухачем Шпітальником, виникла голосна розмова. Злізь! Не злізу. Рятуйте! Хоч і перервись. Рятуйте, гвалтують! Хто тобі повірить. Ах так... Сиденчиха хватає обома руками драбину й починає хитати... Життя радіо-слухачеве повисло на антенному дротикові, а пальці радіо-слухачеві прикіпили до бляшаної покрівлі. Збіглися сусіди. - Рятуйте від наглої смерти! кричить радіо-слухач. Заходилися рятувати. Відтягли якось мадам Сиденчиху від драбини. Не встиг Шпітальник злізти, дивиться: мадам Сиденчиха висунулася вже з вікна, вхопила зубами антенний дротик і ну його гризти. Вона гризе, а сусіди аж за боки беруться... Вона один кінець гризе, а радіо-слухач Шпітальник їй другий пропонує. На десерт, мадамочко! Мад мочка тоді, не зважаючи на свою середню освіту, повертається задом і мовчки вклоняється... Коли ж і це не дошкулило Шпітальника, мадам Сиденчиха вибігла знову із будинку, спинилася серед подвір'я і, осінивши себе замашним автокефальним хрестом, прорекла: Так на трупі ж моєму поставиш антену, проклятий! Тут товариш Шпітальник уриває свою розповідь і питає: Не знаєте, як нащот трупів? Нащот будинків є постанова, що значить можна ставити антени... А от нащот трупів не чув. Червоний Перець" бере на себе сміливість і дає товаришу Шпітальникові пораду. Антену? Ставте. Спробуйте ще раз поставити на Сиденчишиному будинкові.…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"