ГУМОР І САТИРА

Перець 1930 №11-12 Сторінка 15

/ Перець /Журнал перець / Рік 1930 / № 11-12 / Сторінка № 15

Перець 1930 №11-12 Сторінка 15. ЛІКИ БАБИ УЛИТИ В ст. Балашівці існувала лікарня на місцеві кошти. Може б вона існувала й досі, коли 6 порядкувала Сільрада, а не голова Сільради Те-решко Покотило. Через його хитрощі вийшло так, що на дверях лікарні повісили клямку. Збори. Одно питання липне: Як це так, що лікарня вроді як боком пішла? Покотило ставав у позу: Що значить вроді як боком"? Та всім же відомо, що з району була інструкція зорганізувати чоботарню, щоб усі зносили в одно місце чоботи. Так само, всякий знає, що для здорового не треба лікарні. Всі, хто босий, хоріють на кашель. Значить, з цього висновки: в здоровому тілі й здоровий дух. До того, що там усяка гидра контрреволюції шипить вона єсть контрреволюція, і ми таких можемо узяти на замітку під вопрос. Чухали дядьки на зборах потилицю і щоб не бути на замітці під вопрос" мовчали. Софія, Терешка Покотила дружина, прийшла до баби Улити й зідхала: Повірите, бабусю, учора здохла лошиця, а сьогодні утретє зірвалась свиня за кнурами, із півдня вхопило Терешка за живіт. І так схопило... Я вже, не ймучи віри, і сояшниці, і до вчительки ходила... Що та вчителька? Та звісно, народ вчений. Сказала, щоб для Терешка купити пляшку боржому. Що той боржом? Та мо й допоміг би, але за ним трба їхати до аптеки за 15 верстов. Куди таки поїдеш! Так його схопило за живіт... Допоможіть, будь ласка. Ви ж лікуєте все село! Стара Улита спершу розкинула карти. Твоєму Терешкові гроб випав, але спасти ще можна. На картах випадає таке, що йому в животі поробила жирова краля. Очевидно дала дання. І поскладала баба карти. Софія зажурилась і в думках перебрала чорнявих жінок. Баба заховала карти на божниці. - Не печалься, Софіє, я тобі допоможу. Слухай лише уважно і гляди не переплутай. Переплутаєш не допоможе. Налови на заході сонця два десятки мух і потовчи у чарці... А далі? Слухай і не перебивай мене. Тоді одріж на три пальці свічки і тоже потовчи. Далі візьми напали попілу з кінського хвоста, так з пучку, і все це розколоти у кухлі сирівцю і нехай на ніч вип'є. Не переплутай же! Софія вив'язала з хусточки 20 коп сріблом і ткнула бабі в жменю. Прощавайте! Спасибі вам. На другий день приходила стара Улита провідувать Софію. Ну що, дочко, перестав боліти в Терешка живіть? Де там! Уночі таке з ним творилося... Як випив ту вашу пліпор-цію, та як почалося у нього... Бігав, бігав... УСЬОМУ ГАПКА Тягала вона вас за чуба, а ви її за коси волочили. Била вона вас макогоном, качалкою. Потім: Ой, як я тебе, серденько, дуже кохаю! От ви й забули про чуба, про синяки і собі Її кохаєте. Вона така лагідна, слухняна, запобіглива: Може сирівцю внести? Може кислої капусти? Ваше зверху й квит. А от щодо колективізації треба наполягти. Ви їй: Гапуню, помисли тільки: на дідька нам з тобою колективізація? То я сам собі пан: іде весна, вигріває сонце, земля страхає, злізаєш із печі, виходиш із хати, скручуєш пів пляката , Готуйтесь до ранньої сівби", насипаєш самосаду, сідаєш на призьбу на всонні розігрієшся, аж млосно тобі стане, тай готуєшся... А в колективі ще не сіло, не пало, ще сніг на полі загад: гній вози, до стайні за чергового йди. Може в тебе що друге на думці, а ти йди... Гапка мовчить. Може в мене діти на думці, жінка, а тут іди... Кажуть, у комуні ще гірш упораються з роботою, понаїдаються та газети читають. От ти, приміром, устала вдосвіта і вже господарюєш: чи біля худоби, чи біля дитини. Цілісінький день усе в тебе так і горить. Смеркає, а ти пораєшся. Вечір. Ніч спать пора, а ти господарюєш глянуть: дух радується! А там що? До дитини тобі ні: хтось інший доглядає, свиней інший, городини інший, печі теж. Одробила ти своє, де загадали читай газету... До чого воно? Подумай тільки надходить Великдень: ти собі хату мажеш, а я чи віхтя подам, чи драбину підставлю, чи дитину поколишу, потім покрасимо вдвох яйця... А в комуні газети читай. Воно, приміром, папір з газети кращий, ніж з плякати, але ж... Гапка мовчить. Потім схотілось нам з тобою під свято по чарці випити, а там, ні чарок, ні самогону... Гапка мовчить. Краю дійшли: на роботу бригадами виходять і газети на поле везуть. Бригадири за роботою доглядають і показують як робить. У .Червоній Зірці" Краєвого Катерина за бригадира вже командує а в обід газети читає тьху! Це тобі життя? Мука одна!.. Я так і сказав Соло-цькому. Він каже: Записуйсь у колектив! А я йому: В мене Гапка, кажу, не хоче в колектив! То я, по твоєму, в колектив не хочу? А Катерина вже бри адир-шою? То ти мені й досі не казав? Мовчав? Таїшся від мене?! І пішло, й пішло... Біжете й записуєтесь. Заразом і коня усуспільнюєте хай голодний не мучиться у повітці. Ой, як я тебе, серденько, дуже кохаю. На тобі на цигарки цілого півшпалєра... 1 ви її кохаєте. Проте, ваше зверху й квит. Г. Варава-Стеблик. Та що ти, Софіє, затурбувалася баба, чи ти усе по моному зробила? Усе…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"