ГУМОР І САТИРА

Перець 1930 №07 Сторінка 11

/ Перець /Журнал перець / Рік 1930 / № 07 / Сторінка № 11

Перець 1930 №07 Сторінка 11. ВПЛИВ ПОМЕШКАННЯ У ЇДАЛЬНІ Мал. В. Нерубенка Співачка харківської опери (до суфльора)'. Як далі: Він кохає мене"? Добре. Більш запитань не маю. Мал. Д-а Слухайте, це ж не м'ясо, а справжня підметка. Вам же краще, товаришу: де ж ви тепер підметку за тридцять п'ять копійок дістанете? НЕЗАМІНИМІ СПІВРОБІТНИКИ ГАРБУЗ, ЛІПОМА І ШЛЯХ ДО ЗДОРОВ Я До Артемівської контори Донвугля прийнято 20 співробітників з рекомендації заступника управителя Йікуліна. Багато з них приїжджі і живуть у гостиницях коштом контори. Штат можна було успішно набрати на місцевій біржі. Кочегарка" Нікулін лежав на софі, палив цигарку і думав: кого б ще з рідні та знайомих прийняти до контори Донвугля? У Тамбові є далекий кревний інвалід, що брав участь у російсько-япанській війні. Бідолашний був контужений підчас оборони Порт-Артура, втратив пам'ять, ледве взнавав близьких і забув навіть таблицю множення. Його треба влаштувати за бухгальтера. Хай людина поживе тихо і спокійно на старости літ. Знову ж у Кобеляках живе тітка. Власне, не його рідна тітка, а тітка дружини його брата. Як би там не було безперечно кревна. Старенька давно вже паралізована: правою рукою не рухає, а ліва так теліпається, як чужа. їй (паралізованій тітці) підійшла б посада дру-карниці. Попрацює років півтори, а там можна буде висунути на відповідальний пост. Щоб не помилитися, Нікулін дістав мапу Радянеького Союзу, пильно зупинявся на кожному населеному пункті і добував з пам'яті образи відповідних людей. Небіжка няня, царство їй небесне, гойдаючи у колисці майбутнього заступника управителя і завідателя відділу постачання артемівської контори Донвугля, говорила: Там, де впадав Волга, багатоводна ріка, до Каспійського моря, є село Кандалахи, а в тому селі живе Опанас Ков-дратович. Це людина з ніжним серцем і доброю душею- 3 молоду він через нещасне кохання кинувся під поїзд, але не зовсім вдало: залишився живий, тілький ноги, бідоласі, відрізало нагавжди. Коли б знаття, що він ще живий, подумав Нікулін, можна було б прийняти за кур'єра в нашій конторі. Через декілька днів численні телеграми-блискавки помчали в усі…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"