Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1930 №10 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1930 / № 10 / Сторінка № 5
Перець 1930 №10 Сторінка 5. НЕПРИЄМНОСТІ МАРКИ ГАЛАКТІОНОВИЧА Марко Галактіонович зауважив це вже давненько. І ще тоді обурився. А потім почав обурюватися щоразу, бо діло не тільки не кращало, а ще й чимдалі гіршало, І коли спочатку Марко Галактіонович називав це неув'язкою, потім бюрократизмом, ще потім проривом на фронті, ще далі зривом промфін-пляну.то останнього часу він переконався, що це безперечно шкідництво і навіть явна контр-революція. Справді, що ж це таке?! Працює Марко Галактіонович у Харкові, але сім'я в нього живе на малесенькій станції от назву Її забув, не то Загребелька", не то Панявине". а може й Головчинці", біс їх відає скільки тих станцій є на нашій Україні. 1, приблизно, раз на місяць, а то й на два місяці, Марко Галактіонович їздить до своєї Настасії Федоровни, сина Вовки і дочки Глашеньки. їздив би може йчасгіше, але казьонну командировку не завжди вирвеш, щоб за свої гроші не їздити. Да, так от, ще рік тому, бувало, підходить Марк Галактіонович до каси і бере квитка до своєї станції, раз-два і готово. А потім вже доводилося і в черзі постояти, а одного разу, навіть, і в черзі постоявши, не дістав Марко Галактіонович квитка. Усі, каже касир, розібрали. Ну, звісно, не така Марко Галактіонович людина, щоб раз надумавши їхати, та не поїхав. Кинувся до носіїв, сунув карбованця в зуби і таки поїхав. Іде і думає собі. І чого б це стільки народу на мою станцію їхало, що аж квитків немає? Думав, думав, аж голова заболіла, а тут вже й виходити пора. Спинився поїзд, одразу ж дзенькнув другий дзвінок, Марко Галактіонович швиденько витяг свою валізку і тої ж хвилині поїзд рушив далі. На пероні лишилися тільки Марко Галактіонович і начальник станції зі згорненим червоним прапорцем в руці. Марк Галактіонович аж озирнувся навколо. На станції було тихо і безлюдно. Тільки десь під товаровою рямпою вовтузилися біля вагону двоє якихось людей. Дивно, дуже дивно. Просто не зрозуміло, говорив сам до себе Марко Галактіонович, йдучи до своєї кватирі. Усі, каже, квитки розібрали. А тимчасом приїхав тільки я сам. Що б це значило?.. Другого разу, коли Марко Галактіонович, як завжди, підійшов до каси і сказав: Один квиток до Панявина", касир посміхнувся і промовив: Хоч би і хотіли більше, то нема. Тільки один квиток і залишився. А зійшовши на своїй станції, Марко Галактіонович, чогось здригнувши, побачив, що коло нього нікогісінько немає. Справа ставала чимдалі більше загадкова. На третій раз квитків у твердому вагоні зовсім не було і Марко Галактіонович з великими труднощами дістав останнє місце в м'якому. Потім він почав брати квитки на міській станції, але і це помогло не надовго.…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"