Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1930 №05 Сторінка 7

Перець 1930 №05 Сторінка 7. ІНТЕРННЦІОНЙЛЬНН ЛЮДИНА Мал. Саліума То академик, то герой"... СТАРІ ЗНАЙОМІ (Казка) Присвячую класикові А. П. Чехову. 1 Тихий, сумирний і мрійний ходив Квочка києвськими вулицями і щохвилини підіймав свій старий, замащений на денці, кашкет, віддаючи свою шану перехожим знайомим. Нижче всіх вклонявся він шановному професорові, що був у Петлюри в міністрах, їздив по-закордонах, ходив коло надзвичайно важливих речей і гаряче молився у Со фіївському соборі автокефальному богові. На привітання Квочки, старого поштового урядовця, що все життя мріяв про знайомство з високопоставленими особами, професор відповідав легким нахилом голови і більше нічого. Ніколи професор не зупинявся біля Квочки, ніколи не питав того про здоров'я, про те, як живе відділ звичайної кореспонденції, де Квочка працював сортувальником. Професор любив шану і тому знав, що наколи він підпускатиме близько до себе усіх поклонників і якщо всі ці поклонники детально роздивлятимуться на нього, то все їхнє шанування відразу зникне. Квочка ж нічого не знав. Він мав сумирну льокайську душу, щиро шкодував, що більшовики познимали кокарди й зірочки любив чинопочитаніє", любив мріяти про те, як він колись-то потрапить на баль до справжнього міні-стра-професора і як його там ласкою обдарують за вірність і відданість. 2 Так було протягом декількох років. Але якось Квочку перевели до Харкова, приділили йому скриньки для сортування листів, визначили ставку, видали хлібну картку і дали спокій. Квочка жив зі своїми думками, тихо плекав мрію про нову зустріч з професором і стиха шепотів самому собі: Завжди вірний вам, ваше високо... З І ог саме серед таких мрій секретар місцевкому підсунув Квочці шматочок паперу…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"