Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1930 №06 Сторінка 8

Перець 1930 №06 Сторінка 8. БЕЗПРИТУЛЬНІ КОРОВИ Більшість провінціяльних технікумів не мають пристосованих для занять приміщень. Мал. Б.'Ф. Чого це ти, Манько, гуляєш? Я хіба не бачиш: моє помешкання студенти під авдиторію заняли. коротка історія студентства Передмова Наївні люди гадають, що студенти з'явились на землі тільки за новітніх часів. Це неприпустима помилка. Історичні пам'ятки доводять, що студенти існували ще до печерних навіть часів. Кожна епоха накладала, зрозуміло, своє тавро як на зовнішній вигляд, так інапсихіку студента. Мета цієї скромної історичної розвідки накреслити головні етапи розвитку студентства від зорі земного життя аж до наших днів. I. Кам'яна доба За кам'яної доби студентом міг бути всякий не позбавлений права голоса громадянин. Тоді ще не було ні Нар-комосу, ні ВИШів, ні іспитів, ні лекцій, ні професури, ні навіть надрукованих на гарному папері посвідчень з двома десятками печаток і підписів. Перший-ліпший юнак, серед розмов про забитого вчора носорога,раптом чванливо повідомляв: А знаєте, хлопці: я студент! Бреши більше, недовірливо говорили друзі. От вам хрест і бог. На якому ж ти відділі? На медичному. Цілком випадково. Вчора батько відняв у мене кістку носорога, а я розсердивсь і розпоров йому тією кісткою черево. Що сміху було жах! І приємно, і корисно: одних кишок метрів двадцять з батька витяг. Страшно цікаво! Думаю продовжувати науку. Єсть у мене молодший брат, так він, стерво, раз-у-раз краде в мене бегемотяче м'ясо. Так ото я заінтересувався, що у нього в голові? Думаю сьогодні вночі трахнути ломакою і подивитись. Отже, читач бачить, що наука того часу живилася більше з власного досвіду студентів, аніж з підручників, рекомендованих Держнаукметодкомом Наркомосу УСРР. Зовні доісторичні студенти зовсім не були подібні до сучасних: вони не носили ні кепок, ні піджаків, ні навіть простих краваток. Вони взагалі нічого не носили, крім величезних ломак, які відогравали ролю поважних аргументів на академічних диспутах. II. Греція і Рим Старий п'яниця чоботар Кікімон одного прекрасного ранку рішив кинути свою малоприбуткову професію і зробитись старогрецьким філософом. Він виходив у неділю на старогрецький благбаз і публічно заявляв: 8 Сонце світить, та не гріє... Хто це? злякано питали старогрецькі акули-при-ватники. Чи не фінінспектор? Чорт його знає... Ви хто такий будете, діду? Філософ... хмуро відповідав чоботар. Хіба не чуєте: афоризми ізрікаю. Позакладало вам? З того часу слава про нового філософа швидко облітала світ, і Кікімон ставав професійним великим учителем. Він ходив людними вулицями і говорив перехожим нашвидку придумані афоризми. Мудреця завжди оточувала юрба веселих ледарюватих юнаків, які й називались учнями того мудреця, або по нашому студентами. Вони мали за свій обов'язок галасливими безтурботними ватагами швендяти за своїм учителем і театрально вражатися з його мудрости. Як ускладнилося життя! У нас для того, аби відкрити ВИШ, потрібний спеціальний будинок, професура, канцелярії, програми...…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"