Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1930 №06 Сторінка 3

Перець 1930 №06 Сторінка 3. СТУДЕНТСЬКИЙ ВЕЛИКДЕНЬ Петю! Чого це наша хазяйка вночі пішла кудись з вузлом? Чи немає тут якоїнебудь жахливої таємниці? Наприклад: вона могла зарізати за неплатіж нашого сусіду хеміка, а потім частинами, у вузлі, почала виносити його з кімнати. - Васю! Ти певно замість анатомії начитався Шовко-пляса, відповів Петя, розчавучуючи на стіні блошицю. І ти неправий тричі: поперше вищезгаданий хемік зараз преспокійно хропе у своїй кімнаті; я це добре чую крізь стінку; подруге хазяйка наша дуже набожна старушен-ція, а тому зарізати свого кватиранта може коли завгодно, але тільки не в святу ніч, і потрете вона зараз пішла до церкви святити паски. Ай правда, погодився Вася, перевертаючись на другий бік. Я зовсім забув, що сьогодні страсна субота, а завтра Великдень. Е-ех, з яким задоволенням я розго-вівся-б! Петько голосно зареготав: З якого часу ти став таким христіянином? Розго-вівся-б! А чи достоїн" ти цього розговіння: ти, що зняв п'ятдесят дзвонів; ти, що відкрив у святих церквах п'ять клюбів; ти, що протягом тільки одного місяця завербував вісімдесят п'ять безвірників?. І ти ще смієш!.. Ну, що ж, зідхнув Вася, господь не без милости простить. Тим більш, що обідаючи в студентській столовій ми з тобою блюли піст" по-справжньому. Так, погодився Петько. Там, дійсно, не оскоромишся. Справжня їжа святого Антонів". Ну, от бачиш, продовжував Вася. А в той час, як ми з тобою гриземо тут граніт науки, якісь розпусники гризуть десь паски та гуску... Невже й гуску? А ти ж думав; справжній християнин не сяде розговлятися без гуски або без поросяти? І... порося?! А дуже просто: беруть молоденьке порося рогсиз уиі агіз, розумієш? начиняють його дрібно-нарізаною печінкою або ж гречаною кашою; потім становлять у піч, і от, коли поросяча шкірка зробиться такою ж апетитною, як щочка моєї Марусі його виймають, шпигують сальцем, посипають перчиком, кладуть... Досить! закричав Василь і підвівся з ліжка. Ще хвилина і я зійду слиною! А, розумію: ти не любиш свинини. Добре. Тоді я розповім тобі про сирну паску. Беруть два кіло сиру, кіло цукру, два десятки яєць... Замовч, а не то вб'ю! Як?! Ти хочеш свої руки залити кров'ю саме під святу ніч? Негіднику! І ти ще смієш мріяти про святу паску, святі яйця, святе порося?! Та ні, я вже помирився-б і на не свяченій страві, аби м'ясне що-небудь. М'ясне і не свячене? От чудак! Чом ти не сказав цього раніш? А ну мерщій вставай з ліжка і причепурись, а я готовитиму пасхальний стіл". Ну, живо! І Васька витер рукавом церату і урочисто почав розкладати на ньому підручники. Печінку їстимеш? спитав він, розгортаючи анатомію. Не хочу: я б чогось іншого... Добре, знайду. А на десерт я приготую тобі солоденького: сахарну хворобу". Можеш проковтнути хоч…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"