Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1930 №13 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1930 / № 13 / Сторінка № 7
Перець 1930 №13 Сторінка 7. ПРО КАПУСТУ ТА ІНШІ СІМЕЙНІ ДРАМИ. Мал Юзепчука (З записок старого кооператора). Що таке капуста, громадяни? Кожному, мабуть, відомо. Це щось сіре, слизьке, мокре, тхне воно дуже погано. Кладуть її у борщ; потім борщ виливають у помійницю. Кажуть, що є на світі ще інша капуста: кажуть, що вона біла, тверда й пахтить навіть приємно. Але я не вірю. Бо такої капусти я, хоч і старий кооператор, але в свойому кооперативі не бачив. Взагалі, багато є на світі непотрібної городини. От, наприклад, огірок. Кожен знав, що це таке: воно жовте, досить відраяне, з одного боку позморщувалося, з другого трохи підгніле. Як покладеш у рот гірке, гірко. Плюєшся, але їсти треба, бо кращого ж нічого нема. Неприємна річ огірок. Так ось ні; жінка моя каже, що це зовсім не огірок; що такими огірками треба позавидувати наш Робкооп, а мені, завіда-телю, ноги поперебивати. Вона, дурна, каже, що огірок мусить бути зелений (ніби він яблуко, або що) й зовсім не гіркий. Щиро кажучи, так в нас щодня через ці огірки дискусія у сімейному маштабі. Я жінці кажу: Зелених огірків на світі не існує, й навіть у нашому рідному Робкоопі їх немає. Може десь у Америці їх винайшли, не знаю. Але до нас ще не дійшло. В нас жовті. Виключно. І білої капусти немає. Коли є, так сіра. Яблука вони зелені. Тільки їх в нас нема. А що картопля та морква гнилі, так це цілком природньо, бо вони у землі ростуть. Як би ти у землі полежала, мабуть, теж підгнила б... Льонька, хлопчик мій, дитина розумна. Він мене завжди підтримує: Сплавді, каже, папо, зелених огілків я теж не бацив. Нема таких зовсім. Я коли вилосту, так вигадаю, а поки що нема... Жінка ж собі своє: 6, каже, зелені. А яблука, навпаки, жовті. А капуста біла. Є... й не в Америці. У наших же Червоних Реп’ях. У Шишаках. Скрізь є. Сама їла. Сама бачила... Ну, що ж ти з такою дурепою зробиш? Плюнеш собі, підеш... 20 УІІІ. Сьогодні теж унутрішня драма. Приніс жінці дві сотні яєць. Вона, ідіотка, назад одсилає. Поперше, каже, вони тухлі. По-друге, нам за талонами тільки десяток належить, але не 2 сотні... Поперше, кажу, вони не тухлі. Вони й двох місяців на базі не пролежали. Що бовтаються, так яєчки завжди бовтаються. А подруге десяток, це для споживача, а я все-ж таки, зав. крамниці. Та хіба з нею зговоришся? Плюнув, одніс яєчки Марії Спиридоновні. Хай продасть... 23 УПІ. Знову мене Мотря гризла. В тебе, каже, ані капусти, ані, темпів. Ти, каже, бюрократ... Щодо капусти, кажу, так тут об'єктивні обставини, якто: залізниця та інше. Чи може лаятись мені з нею, за мою зарплату? А щодо темпів так тут теж об'єктивні обста вини: літо, спека й взагалі...Нерозуміє, проклятуща баба. Доведеться, хоч і не люблю цього, за ремінець взятись. 25 УІП. Прибули 5 вагонів з капустою. Себто, прибули вони з місяць тому, та все не було часу їх забрати. Тепер догризла мені Мотря голову узяв. Тільки що з того? Доводиться у саму спеку з ними морочитись. Вантажники скаржаться, ніби хлопці не…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"