ГУМОР І САТИРА

Перець 1931 №04 Сторінка 11

/ Перець /Журнал перець / Рік 1931 / № 04 / Сторінка № 11

Перець 1931 №04 Сторінка 11. МУШКАТЕРИ З ГРОГОМ Ьльондин з зеленими очима і на столі темнозелена пляшка з питвом. Па ній ярлик Харківського церобкоопу, як печать про добру якість напою. Іак, напій закорковано. Будемо напувать... Побачимо, як то вплинуть порошки мадам Сидулькиної. Укинув пляшку в кошик. Добре було б, як би ще й Колю Титаренка взяти до цієї роботи. Його можна. Порадимося з Сидулькиною. Ну, Жорж! З Грогом в дорогу. І взяв зеленоокий Жорж у руки кошика. Одходить літо і вітерклаптями афіш шелестить по бруку. Цих клаптів він разганяв такого до будинку 5 на вул. Гершуні і в підворіття, як глум театральний смітник. Вийшов ( Титаренко Микола, що на його обрії через політичні ситуації мітла, ключ від брами і вночі дзвінки та інколи гривеник у жменю від мешканців. Поза цим ніяких обріїв. -- Життя, бодай тебе талони з’їли! І де цих клаптів паперових набралося?! Сходив у сарайчик і вернувся з мітлою, почав прибирати. Стукнув об брук мітлищем, бо мітла спадала і плюнув. Так плюнув спритно, що плювок улучив громадянці Сидулькиній просто в ніс. Куди ти плюєш?! Бодай тобою чорти вдарили гопки! Людина, а плює як верблюд, та ще й не дивиться куди. Титаренко подивився на Сидулькину убийчим поглядом і почав замітать аж віхоріло. За такою роботою не дочував навіть найдобірнішої лайки вуличної торгівниці насінням та цукерками. З-за рогу вийшов Жорж із кошиком пляшок, Ситро, ситро! Ай, ситро!! І пробки рве і дим іде... у ніс шибав й з ніг валяє. Прекрасне ананасне. Грушеве дешеве і... лимонне невгамовне. Навались! у кого гроші завелись, а без грошей у солому спать! І двірник Титаренко припинив роботу, зачувши босяцьку сюїту на баритоні горлянки свого приятеля Жоржа. Привіталися за руку. Куди це, Жорж? На мітін безвірників з питвом. Торгую, братухо, Нічого не поробиш. І забачивши Сидулькину, привітався. Моє шанування, Лемпіядо Васильовно. Зробив уже Грогу з тими порошками... Перекупка вдала, що не дочував. Да, тепер життя для таких, як ми з тобою, уроді печеної редьки. Де там, просто хрін! І пригадав Титаренко своє минуле. Лютий він на радянську владу. А коли він лютиться, кажуть, так гикав, що аж штани губить. ... Щоб загодити свій шлунок, в якому не могли перетравитись надто гострі переживання, він звернувся до свого приятеля: Поборгуй, Жорже, пляшкою твоєї штуковини, а то, повіриш, живу без валюти, як дурень. Всякий живе, Коли, по-свойому, як умів. Відкрив пляшку й подав. Пий нахильці поки шипить. Ху, передихнув Титаренко, а помилуй тебе пивниця Харчком-іаггу . Таки твоє ситро шибав в ніс. Де ти, чортяко, береш його? Сам виробляю. Дивно. Сам виробляєш і сам продаєш? Ще з весни. Бідняга, сказав Титаренко, і похитав головою, був колись у станового за письмоводителя, носив картуз із чиновницькою кокардою, а тепер докотився до квасу. Не сам я докотився, а біда докотила. Ти теж не так жив, як оце.. І дякував же на доброму приході і іспита склав на сан диякона, лишилося тільки одно взять у владики благословення. А вийшло, що життя поблагословило мітлою. Да, життя моє, як папироска": курево згоріло, а остався самий чубук та ще й з імператорським гербом. Обідно! А мов все прекрасне, втекло, Колю, як генерали з-під Одеси. Допивай ситро та давай пляшку. Мені ж бо треба на мітинг безвірників поспішити. Титаренко спорожнив посуду, вдячно кивнув головою і мітла знову заходила. РЯТУЙТЕ! НАРКОМЗЕМ ІНСТРУКТУЄ! До всіх Райвиконкомів та Міськрад. В додаток до розпорядження з 9 П ц. р. № 126 8 7 про глибоко-тільних корів не чиність перешкод в приемці та транспортуванні глибоко-тільних корів з заготпунктів та заготбаз Укрмяса представникам радгоспівських систем які повинні забезпечити нормальні умови пересування таких умов. Звичайно, умови пересування таких умов" забезпечити можна, але чи буде від цього легше глибоко-тільним коровам" сказати не беремось. Нехай Наркомзем сам скаже 1 С. Ч. Сонце, двірник Титаренко і продавець саморобного квасу Жорж. Через вулицю: сквер і таблиця 5 крб, штрафу!1 До скверу приблудилось бабіно літо з якогось села і повісилося на штахеті. Серед скверу на клюмбі рожі і такі червоні, такі червові аж синіють. Сіріє під штахетами…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"