Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1931 №12-13 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1931 / № 12-13 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1931 №12-13 Сторінка 2. НЕ ВСЕ Ж ОДРАЗУ ЗВ’ЯЗОК З СІЛЬРАДАМИ Мал. Є. Ранова Иесвоеч»сж« одершжввя гаае» периферією поясвюееее» мхркмкоіо гааетввх пажувків вв стааціях. Коли ви, нарешті, відправлятимете газети Ч Не хвилюйтеся: одну газету ми вже відправляємо і навіть пасажирською швидкістю КОЛИ ЗВ’ЯЗОК ЗВ’ЯЗУЄ, РУКИ І ноги Лист до редакції Шановний товаришу редакторе! Як то кажуть, у зв’язку з тим, що цей номер Ч. Перцю* присвячений роботі наших органів зв’язку і що в безпосереднім зв’язку з цією зв’язковою темою стоїть проблема зв’язку повітряного, я, зв’язаний обіцянкою дати вам якийсь зв’язковий матеріал, дозволяю собі зв’язати докупи кілька начебто не зв’язаних між собою фактів - епізодів з агітпо-льоту літака К3, що оце недавно відкривав лінію поштово - пасажирського авіозв’яз-ку Харків Одеса. Ось вони ці факти: 1. Ми прилетіли з Харкова передусім до Кривого Рогу. На мітингу з нагоди відкриття поштово - пасажирського зв’язку були представники майже усіх місцевих урядових і громадських організацій, крім поштово-телеграфних. Проте, їхню участь у відкритті ми відчули негайно: до найближчого телефону було 8 кілометрів. На вимоги авіостанції місцеві зв’язківці дали не зовсім зв’язну, а проте категоричну відповідь: Зв’яжіться зі своїми начальниками, ми ж з вами зв’язуватися телефоном не зобов’язані . 2. Нічого й говорити, що криворізькі зв’язківці настільки рунтовно забули про відкриття авіопоштового зв’язку, що на час вильоту до Одеси і зворотного вильоту на Харків не приготували жодного грама кореспонденції. Як виявляється, вони спочатку не повірили, а потім, коли повірили, то не встигли, бідні зв’язківці. 3. Повертаючись назад до Харкова, ми вилетіли з Миколаєва без погоди . Криворізькі зв’язківці не спромоглися розчухатися і зв’язати нас з метеостанцією. Саме в зв’язку з цим , чи по - українському кажучи, через це ми потрапили в тумани і дощі, котрі примусили нас сі сти в першому селі, яке виринуло під нами з туману. Село це Кренделево за 60 65 кілометрів від Кривого Рогу. 99 100 місцевої людности ніколи в житті не бачили живого поштового аероплану, а проте, коли ми розповіли про авіозв’язок, дідок Перевалів негайно наздогнав і передогнав криворізьку пошту, яка не встигла . Він устиг за кілька хвилин не тільки повірити, але й написати поштову листівку до сина, що вчиться у Харкові. В листівці дідок пише, що у нас спустився ероплян і через нього передаємо тобі письмо. 4. Щоб розв’язатися, нарешті, з криворізькими зв’язківцями (а може і не тільки криворізькими), згадаю про телеграму, що її подав я з Кривого Рогу до редакції Робітничої газети . Радянський мотор , писав я радянський мотаж передали зв’язківці. Вісім кілометрів бігти , змалював я зв’язки Кривого Рогу з аеродромом. Вісім кило листров бігда , зредагували симпатичні зв’язківці. 5. Усюди: і в Одесі, і в Миколаєві, Кривому Розі і Дніпропетровському єдину відповідь мали авіостанції від зв’язку; Одв’яжіться від нас з своїми телефонами і поганими зв’язками ! Який зв’язок може бути між авіяцією і органами зв’язку? . Товаришу редакторе ! Думаю, що на останнє своє запитання одну відповідь зв’язківці дали самі: жодного зв’язку таки немає. Бажано, щоб другу відповідь дала зв’язківцям громадськість і ті органи, що називаються відповідними. Я пропоную таку редакцію другої відповіді: зв’язати докупи кількадесят різок і той... Ще й примовляти : А будеш в’язати і А будеш зв’язувати І А будеш і.. Аж тоді може зв’язківці розв’яжуть це питання і перестануть зв’язувати руки і ноги цивільній нашій авіяції. З авіо не дуже зв’язним привітом. Микола Бриль На прощання голова райвику потиснув руку голові сільради і привітно сказав : - Так пам’ятайте ж, товаришу : хлібозаготівлі виконати вчасно і на всі сто. Коли треба чого дзвоніть до нас телефоном. Тепер же у нас телефонний зв’язок : зручно й швидко. Ну, бувайте. * * * Ну, сказав голова сільради секретареві. Тепер ми живемо: і в нас телефон. Нема чого тричі на тиждень до району пертись. Дзень дзень... і вже з райвиком говориш. Одне слово зв’язок. А ну-мо, спробуємо. Др-р-р-р-р-р... Станція? Др-р- Галло, це голова райвику? Пі-і-і... Чого це ви так жалісно пищите, тов. голово? Перестаньте:до вас дзвонить голова сільради. Ква- ква-квак... Жабою заквакало. Тільки не знаю : станція чи голова? Хр-р-р-р-р... пропоную негайно влаштувати... хр-р-р-р... злучку з гнідою кобилою, позаяк... хр-р-р-р... паровоза й досі нема. Рятуйте, хто це говорить? Ветеринарний... хр-р-р-р... начальник ... хр-р-р-р... станції. Та до кого ж ви дзвоните: до жеребця, до паровоза, чи до мене, голови ?! Та до вас же, до свого фельдшера, чоррр... Так я не чорт і не фершал, а навпаки голова. Так не заважайте, чорррт. Хр - р - р р-р... Голова сільради утер піт. Ви, Опанасовичу, просто не вмієте дзвонити, сказав секретар. Ви веселіше крутіть ручку. Не так, як оце на бога, а порадошно покрутіть. Разів двадцять. А тоді й слухайте станцію. Добре. Др-р-р-р-р-р-р-р-р... Др-р-р-р-р-р-р-р-р... Др-р-р-р. Тепер слухати? Тепер слухайте. Хр-р-р-р... чорт вас мордує щодня по три циркуляри складати... Лається, сердега, за циркуляри... Галло, які там у біса циркуляри? Хр - р - р - р... Який там чорт перебиває?. .. Не чорт, а голова. Пі-і-і ... Хр - р - р... Сто разів казав вам : жеребця позичте в Степанівському колгоспі. Галло І Хр - р.. Повісьте рурку. Не повісю і А щоб ти сам повісився 1 Хто сміє ображати голову при іс-полненії?! Квак І - Секретарю, запиши: квак. А я ще покрутю. Др - р - р ... Др - р - р…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"