ГУМОР І САТИРА

Перець 1931 №07-08 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1931 / № 07-08 / Сторінка № 9

Перець 1931 №07-08 Сторінка 9. НА ДІЛЬНИЦІ 305 (Байка) РОЗДІЛ VII Хлобуєв не збрехав: зліт робкорів справді був скликаний тільки «для статистики». Перш за все ніхто не подбав ні за помешкання для нього, ні за харчування і бідолашній робселькорії довелось розташуватися у двох невеличких кімнатах сельбуда й харчуватися «чим бог послав». Відповідальний редактор газети, Платонов був столичною людиною, що її проти волі відрядили до цього ведмежого закутка. Ввесь свій час він віддавав на писання листів, телеграм, заяв і прохань про повернення його на «справжню роботу» . Місто N Платонов ненавидів: не любив він і свою «несправжню» роботу в окружній пресі. От чому саме для нього було байдуже до зльоту робсількорів, і до того, що «автор куплетист» Хлобуєв приборкав до своїх рук усю редакцію. Треба сказати правду: газету не можна було вітати з таким керівником. Хлобуєв був один з тих старих журналістів, що, не виходячи з пивниці, могли писати які завгодно «особисті вражіння», кореспонденції, нотатки, навіть побутові повісті й романи. Всі ці шедеври спершу друкувалися в газетах та журналах, потім акуратненько вирізались, наклеювались у зошита й надсилались до якогось видавництва, як матеріял для окремої книжки. Головним гаслом при цьому було: «Чим більше друкованих аркушів, тим краще». І йдучи назустріч «поширенню продукції», Хлобуєв завжди писав замість «мов» «немов», замість «наче» «неначе, бо він вирахував, що дві зайві літери збільшують його гонорар на півкопійки. З тою ж метою всюди, де повинна бути одна крапка Хлобуєв ставив три. Так із літер виходили рядки, з рядків аркуші, а з аркушів книжки. Хлобуєв мав їх чимало. Чим же й пояснити успіх цього халтурника? Тут, безумовно, були і «об’єктивні причини» , але були й суб’єктивні. Перш за все, Хлобуєв мав не аби-яке нахабство, упертість і неймовірну, нелюдську працездатність. Коли в нього, наприклад, не брали гумореску, він одразу ж перероблював її на Гротеск, не брали Гротеска мастачив куплети, не купували куплетів писав на ту ж таки тему сатиричний роман, оперету або ж кіно - сценарій. Спочатку Хлобуєва звідусіль гнали, але потім якось звикли, як звикають до блощиць, тісного взуття й рицини. І мало - помалу Хлобуєв зробився «клясиком» . Доповідь Чічікова на зльоті робселькорів була блискуча. Після нудної балаканини Платонова й жалюгідного кахикання Хлобуєва, вона буквально захопила слухачів. Павло Іванович був «в ударі». Голосно, красиво й упевнено він вів свою лінію, спочатку зло й дотепно висміяв опортунізм і панікерство, потім хитро й непомітно перейшов до «труднощів зростання», до «потреби відпочити», і, нарешті, відкрито вже закликав робселькорів залишити боротьбу з глитаєм і непманом. «Вони обидва» говорив Павло Іванович, «з’являються для нас отрутою, яку наче б то треба знищити. Але, товариші, пригадаєте лікаря: комбінуючи отруту з іншими елементами, він готує ліки на користь нашого організму. Отже, во ім’я свого світлого майбутнього будьте обережні, товариші» . Гомін незадоволення вкрив останні слова Павла Івановича. Молода й малоосвічена робселькорія спочатку звичайно була зачарована столичним журналістом: їй уподобалась красномовність Чічікової доповіді, його манера триматися на трибуні, але помалу присутні зрозуміли шкідницьку суть його промови, тим то записки із запитаннями посипались на стіл президії. Павло Іванович незадоволено зморщився. «Невже зірвалось?» думав він, розгортаючи першу записку. Я ж, здається, добре агітував. А проте, нічого: зараз я «вдарю» їх по запитаннях і... Пальці Чічікова затримтіли, він не вірив своїм очам: на записці, що була в нього, стояло: «А що ти, дружок, робив у Сибіру в 20 році?!.» (Далі буде) Сергій Чмельов Дільниця триста п’ять (одна з відсталіших дільниць таких - то залізниць) на всіх фронтах співала в різні голоси: Прориви зліквідовано на-ять, париста красота диспетчер як часи, в вагонах чистота, культура, лад і спокій... Дільниці честь висока: З Москви наскочила бригада дільниці успіхи вивчать! Дільниця, звісно, рада і не боїться «підкачать» у неї все на-ять. За пару днів назад в Москву…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"