Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1931 №07-08 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1931 / № 07-08 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1931 №07-08 Сторінка 3. Мал. А. Сідорова ТашігептськиЙ завод випустив паровоз, у якого од вітра одвалидш ь труба ж-- Труба, що її зірвав вітер БІЛЯ СЕМАФОРА Вечоріло. Поїзд, що тільки розвив ходу, раптом зупинився перед невеличкою степовою станцією . Сивий дідок виглянув з вікна вагону: над рейками висіло червоне око семафора. Дідок скривив губи в жалісну гримасу. Вже п’ятий раз, хоч би живим доїхати... Бородата голова звісилась з верхньої полки й запитала: Дозвольте, а вам далеко їхати? Мені? До Яблуневого скиту. До Яблуневого. Якби мені так близько, то найняв би я на станції вдядьків кобильчину і спокійненько довіз свої кости до Яблуневого. Вечір хороший, кобильчина собі: тюп-тюп. Ніяких тобі ні станцій, ні семафорів. Молода, прищувата людина торкнула рукою струни гитари з блакитним бантиком і промовила: І романтичніше вийшло б, точка в точку, як у поета «Кто там прі звєздах і луне, так поздно скачет на коне...» Дідок нічого не відповів на це і почав лаштуватися спати. Молода людина взяла в руки гитару і, вмостившись біля вікна, почала тихенько наспівувати, многозначно поглядаючи на сусідку. Гитара журливо нявкала: «Пливі, моя гондола, Озарєна луной, Раздайся баркарола Над сонною земльой...» За вікном вагону густішала сутінь,! високо місяць сміявся на весь свій повний рот беззвучним, соковитим сміхом світла. Над рейками висіло теж саме червоне око семафора. Під вікном хтось дзвінко вигукнув: Машиніст пішов яйця купувати... Соковитий бас із сусіднього вагону кинув, Та бре... А не доїхати мені до Курячих балок) Сам питав... Пасажири вагону з цього взнали, що їхати не скоро, а тому й хвилюватися зайве. Всі почали розташовуватись так, щоб почувати себе якнайкраще. Молода людина почала тиху балачку з сусідкою про Італію, гон-дольний транспорт і про те, як місячне сяйво впливає на гондольний рух. Спокій і тиша запанували у вагоні. ... Раптово рипнули двері і до вагону зайшли кондуктор і провідник з ліхтарем. Кондуктор ворухнув рудими вусами і вигукнув немов команду: Приготуйте квитки, громадяни! Від цього вигуку всі, хто спав, попрокидались, а голова з бородою зауважила з верхньої полиці: Вітер, що зірвав трубу Ну й голосок, як у блаженої пам’яті унтера Дурепенка, що було попив нашої салдацької крови... Прошу не розсуждать, а готувати квитки і Сивий дідок злякано кліпав очима. Г - г - господи, не дадуть спокійно вмерти... чи то пак, доїхати. Вже перевіряли раз, і досить... Кондуктор спіткнувсь об невідому нерівність підлоги, проводник підтримав його: Закон, гражданін старічок, закон... закон пишеться вищою владою для пасажирів, а не для дурнів, яким законе взагалі не треба. А пасажир на те й брав квитка, щоб його власть перевіряла денно і нощно... Таке вже нам дано право не давати вам…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"