ГУМОР І САТИРА

Перець 1932 №13-14 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1932 / № 13-14 / Сторінка № 9

Перець 1932 №13-14 Сторінка 9. Мал. Л. Каплана В Харкові, по річці Лопані почали курсувати так звані ,річні трамваї". НАВІГАЦІЯ (З нотаток чужоземц Обдивившись велетні української ндустрії Тракторний, Турбінобуд, ХІІЗ тощо, я замислився. Куди рушити далі? Як відомо, столичні музеї кожної даної хвилини ремонтуються: так мені говорили в Харкові 1 вісім років тому. Ремонтуються вони влітку, восени, взимку і навесні. Тоді зір мій прикипів до таблички, на якій було намальовано прекрасного червоносииього пароплава з каютами-люкс і клоччям диму з грізного димаря. Оце ходить по річці Харків? запитав я громадянина чистою німецькою мовою. Ого! несподівано загадково відповів громадянин чистою українською мовою. Пропливусь,-- подумав я чистою українською мовою і почав чекати. Велика стрілка мого годинника вже двічи обернулася навколо цифербля-тового центру, а пароплава все не було й не було. Підпливали якісь брудні моторки, чмихали, смерділи мені в ніс під акомпанімент мотористової лайки. . Якісь баби з клунками, гостро дискутуючи з вищезгаданим мотористом, стрибали в човен, від чого рівень води в річці Харків рішуче й помітно підвищувався, а купальники користалися з випадку погойдатися на розкішних штучних хвилях. Стрілка оббігла мій циферблят ще раз. Я нетерпляче підійшов до громадянина і запитав його про час прибуття пароплавів. Його відповідь лишилась мені незрозумілою через мов незнання всіх відтінків могутньої невасміченої української мови. Звучала ця відповідь приблизно так: Чіво спряшіваєш, занудо?.. Другий громадянин запитав мене: Ви чекаєте на водяний трамвай? О, йа воль! Так оце ж він і єсть. І громадянин показав на брудний чмихливий моточовен. Посажири українських водяних трамваїв здалися мені за людей трохи експансивніших, ніж це вимагається наявними обставинами. Місць в моточовні було двадцять, а нас чекало - чоловіка п’ять. Проте ці п’ять чоловіка зчинили такий галас 1 штовханину, що мені потрощили парасольку, кондукторові віддавили мозоль, а сивого дідка зіпхнули просто в воду. Рятів- я) нича станція негайно відрядила мото-катер рятувати дідка, але той, стоячи по щиколотку в воді, чемно дякував запевняючи, що тут неглибоко. Його слова чистою українською мовою звучали приблизно так: - Тут горобцю по пуп. Повертай голоблі, Почали заводити мотор. Заводили по черзі, моторист, кондуктор, я, охочі з пасажирів, нарешті - добро-вільці з публіки. Коли мотор почав стріляти, ми помітили, що ті пасажири, які не довірили своє жіття бурхливій водяній, стихії, а просто попхались пішки - були вже біля своєї мети за два кілометри від нас. Доречі, тут дідок попрохав його висадити, запевняючи, що торохкотіння мотора може попсувати нервову сйстему і носорога, не кажучи вже про нього, ветерана праці. Ми рушили. їхали дуже швидко, за винятком тих випадків, коли водяні жартівники купальники, регочучи, хапали наше судно за стерно і держали його так на місці. Мотор гуркотів, мов сто гармат, але ми не посувалися вперед на жоден дюйм. Тоді кондуктор непомітно націлювався і давав жартівникові потнлиійника. Той з криком жаху і розпачу пускав наше стерно і ми мчали далі. Зупинок було небагато та й потреби в них не почувалось. Кому треба було злізти, той просто брав свій клунок на плечі і (мене охоплював крижаний жах!) спокійно ішов за борт. Вода не сягала йому вище колін. Так само робили і ті, що хотіли сісти. Вони навіть набирались нахабства і, вхопивши човна за рятувальне коло зупиняли його, а сівши, кричали, П’аняй! Я тобі покажу, як навігацію затримувати! кричав кондуктор. Сідати - сідай, на те ти пасажир, а зачім при етом човна затримувати?.. Безквиткові пасажири просто чипля-лись ззаду за корму і пливли в воді, тримаючись за борт. Граждаии, одчепіться! благав кондуктор. Та що тобі, жалко відповідали пасажири, Ми ж на твоїй навігації не сидимо. Одчепіться, кажу, бо навігація від цього псується. Навігація справді псувалась…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"