Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1932 №11-12 Сторінка 9

Перець 1932 №11-12 Сторінка 9. Майбутнього історика, що писатиме історію комсомолу ХПЗ, я надсилаю до комплектів Комсомольця ХПЗ . Газете працює не тільки на майбутнього історіка, вона працює на сьогоднішній день. І ось про те, що відбивалося на її сторінках, як фейлетонні рядки, я і хочу розказати. Почну з роботи нашої комсомольської редакції. Обставини, де відбувається дія, це кімната, кілька столів 1 як деталь телефон, Почалося з телефонного дзвінка. Редактор (він і секретар газети) взяв рурку. Чийсь уїдливо-тоненький голос здалека повз дротом і комахою дзвенів у вусі: Редакція! Ви надрукувал мій допис, але переплутали мій обпсевдоній: ви надрукували: Швайко", а треба було надрукувати Швайка"... На перший раз я тільки протестую і просю прийняти це до вашого відому, а на другий раз... Редактор повісив рурку і сів за редакційний стіл завалений паперами. Це все дописи робкорів. Редактор узяв перший, що лежав зверху. На аркуші вирваному з бльокноту на одній сторінці було написано. Пісать красіво не умею, Я ведь ве Пушкін, не Крилов, Одно лишь только розумею Хочу я знать твою любовь". Було незрозуміло як цей аркушик потрапив до робкорівських дописів, аж перегорнувши його все стало ясно; на другий сторінці був допис. Другий допис сповіщав що... У нашому осередкові самокритика не в повазі. Коли вийшов перший нумер стінгазети секретар осередку так схвилювався, що вигукнув: Як, самокритика знову, хто давав на неї дозвіл. . не потерплю... І зняв стінгазету з центра ьного місця уваги і повісив її там десь аж біля вбиральні Цей допис, виправлений червоним олівцем, іде на розслідування. Потім лізе у вічі офіційного вигляду папірець. Акуратно виведені літери хвостика-ми чіпляються одна за одну немов бояться розсипатись. Гладенько в'яжеться словесний візерунок : .... У минулому числі вашої газети було вміщено статтю, що торкалася моєї діяльности на заводі, яко відповідального робітника. З деякими пактами цієї статті я не погоджуюся і лишаюся при особистому поглядові, а тому давати спростовання вважаю зайвим. Але справа в тому, що художником вашої газети був даний малюнок до цієї статті. Малюнок відображає мене і в корні розходиться з виглядом моєї особи. Поперше: на мому носі ніяких бородавок, а тим паче з волосинами, як це булонамальовано, немає. Подруге: кругленького черева я ніколи не носив і надалі носити не думав В усів я теж не ношу, бо голюся кожні п ять день. Ноги в мене не короткі, а довгі. Прохання це, моє спростовання вмістити в наступному числі і прийняти його до вашого газетного відому" Підпис, крапка. Редактор, посміхаючись відкладає це спростовання" протилежно купці, яка призначається до наступного ну-меру. До кімнати забігає хлопчина з ластовинням на обличі і з папірцем в одній РУЦІ- Я, пролетарський поет, пояснює хлопчина, а це мій вірш. Давай його сюди і розглянемо. Ні я краще сам його тобі прочитаю, бо ти не розбереш, тут деяких знаків немає і взагалі я з граматикою в сварці. Вів прочитав : А серце в моїх робочих грудях Як п'ятитонний молот Так бухи - бахає: Трах - бах... І це трах - бах" хлопець так вигукнув, що редакторові довелося схопитись за голову. Хлопець, дочитавши його, залишив на столі, а сам також хутко, як і прийшов, зник. Потім приходять учасвики юнкорівського рейду матеріял до наступного исла газети готовий. Д Е Т Його, гарячково поспішаючи, перетравлює Ундервуд". Він вирівнює криві, безпорядно написані робкорівські рядки, читає: У бій за виконання виробничого програму. Комсомол йде попереду в ударному рухові... Юнкори загострюйте свої олівці в боротьбі за промфінплян!" Перевірте, чи в ще такі? За останній час Федька Стадника ніхто ударником і не звав. Багато причин було тому: Федько мав прогула. Федько нехлюйськи ставився до верстату Федько загнав колінчастого вала. Секретар осередку мав розмову з Федьком про це все. але Федько на всі його зауваження кинув захвально Ет, а мені плювати". А коли в газеті написали про його вчинки, то Федько сказав на це все. За малу плату краще робити ие 6УДУ. розцінки знизили, а жізнь моя багато грошей требує... Це було сказаво ним вперше і на це ніхто великої уваги не звернув, а тільки попередили його, що це нагадує рвацтво. Федько замовк. КЛЯСА НЕНАВИДИТЬ Ненавиджу намул і бруд на тілі партії і кляси. Веду на осуд і на суд. тебе без жодної окраси Чиновник злякано-спітнілнй, тремтить рука і краплями збіга чорнило на міць партійного квитка. Він метушиться заповзято, тулуб улесливо згина: як БИ НЕ ТРАПИЛОСЬ... Узяти б і роздушити таргана! Ось він у слоїку чорнила потоп, як муха строкова, До партії у нього діла, немов у мамута до вас. Пройшов вогонь і мідні рури і піде к бісу на рога йому не партія, а шкура дорога. Він вас за ліктя візьме: ДРУЖЕ, ДЛЯ ЧОГО ЗНЕНАВИСТЬ ТАКА? НЕ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛЕГКО ДУЖЕ ТЕПЕР…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"