Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1932 №11-12 Сторінка 5

Перець 1932 №11-12 Сторінка 5. Малюнки азуль Б. Фридкина Л- Каплана 3. Молодим письменником ставав чернець серед аєвіччя років під сімдесят, Від двадцяти до тридцяти років він. учив вокабулі, від тридцяти до п'яти десяти історію церкви, і від п'ятидесяти до семндесятн грецьких та латинських авторів. Після цього він починав писати, як і слід було сподіватися, всяку нісенітницю, наприклад: «Розмови абата . Макаріуса з дняволем* або Історію про виникнення птиці Фенікса з власного попелу*. До речі* щось подібне хотіли зробити року в 1925 неоклясики письменниками, з революційними 1. Молодий письменник кам'яної доби цікавився здебільшого бізонами н друкував свої твори на стінках печер. Дю творчу манеру можна спостерігати й до сьогодні наприклад, на парканах. 5. Коли народні маси повстали проти церкви й февдалів вони висунули своїх СПІВЦІВ. Тіль Уленшпі ель ходив по мотузці перед натовпом і співав про те, що каплунів треба добре смажити. Нарід кричав Слава Уленшпі елю", бо добре розумів, що Уленшпі ель співає про каплуна, а на увазі має ченців. II 2. Молодий письменник у старому Римі часів занепаду основну спою увагу звертав на писання віршів у формі глечика, птаха абощо. Зміст цікавив авдиторію переважно такий, який можна було прочитати од по- чатку докінця й од кінця до початку наприклад: Я йду с мечем судня*. І 4. Барди були розумніші. Вони не чекали до семндесятн років. Красиві молодики вони пробиралися до королівських дворів і, корнету ючися з успіху у пристаркуватих фрейлін* діставали змогу читати королеві вірші на славу його самого, його дружини, Його коняки, його собаки. За це вони діставали гаманець з золотом. А обідали вони разом з двірує в ою челяддю й це було мабуть правильно 6. Тредьяковський був передбачливіший. Він добре зрозумів, що сваритись з царицями не варт. Написавши Оду на изятіє султан н ської фортеці" він повзом через тронну залю передавав свої вірші імператриці Ганні й за це діставав золоту табакерку. Коли ж його вірші були погані, його лупцювали батогами. Це зва лося «голобельна кратнка* 7* Молоді поети А. С. Пушкін і М. К . Лєрмонтов не завжди задовольняли своєю поведінкою началь ство й царя. Коли хтось із них писав Птичка божія не знает ни заботьі, ви труда*, а другий Отдьіхала ту яка золотая*, то начальство не заперечувало проти таких віршів, знаючи що вони придадуться для учнів церковно-приходських шкіл. Але, коли і Пушкін, і Лєрмонтов почали непокоїти царя своїми революційними поглядами й близкістю до…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"