ГУМОР І САТИРА

Перець 1932 №15-16 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1932 / № 15-16 / Сторінка № 7

Перець 1932 №15-16 Сторінка 7. 1. РЕКЛЯМА - РУШІЙ ТОРГІВЛІ Криза не жарти. Нарід збіднів. Ніхто нічого не купує. Треба геніального мозку, щоб не тільки спродати свій залежали крам, але й знищити не менш винахідливого конкурента. Цілі кадри фахівців реклямиої справи вигадують що тільки можна, щоб зворушити цікавість покупців. На міському цвинтарі в Нк - Йорку ви можете прочитати: Тут лежить Анні Гайкіс, що могла б надовго зберегти свою красу а життя, якби користалася мильним кремом фірми Картон і сим". або таке : Тут лежить Джой Бернштам з фірми Бернштам і Чен* відомої своїм косметичним крамом, який небіжчик радить Вам купувати. Дешево й вишукано. Об ява при вході до Ню - Йоркського крематорій* Коли ти хочеш найпізніше скористатися з послуг цієї установи, годуйся дієтичним салатом Ред Лілль* Рекламні засоби американських церков стоять на рівні останніх, щодо цього, технічних досягнень, Діяпазон їх реклами сягав від маленьких листівок аж до спеціальних великих рекламних тонфільмів. Церкви влаштовують спеціальні гаражі й кімнати для відпочинку поруч з молитовними залами. Будують навіть спеціальні майданчики для гольфу й футболу. Під час служби божої влаштовують великі вистави з музикою й танками. Деякі газети, правда були незадоволені знадто нескромних костюмів церковних герлс, але попи були щасливі з того, що їх церкви сповнилися вірянами". Одного дня на головній вулиці Ню - Йорку двоє джентльменів влаштували велетенський матч боксу, Коли навколо них зібрався натовп, вони раптом припинили бійку, дружньо обійнялися й ввійшли у двері великого універмагу разом з усім натовпом, якому спритні продавці зуміли поспро-давати деякі речі. В кінці дня до універмагу натовп заходив 40 разів, бо його власник, як виявилося, найняв сорок боксерських пар, що збирали натовп в усіх кутках Ню - Йорку. Геніяльно знищив свого конкурента один данський фабрикат шляп. Фабриканти конкурента величезні фетрові капелюхи особливого фасону, дуже дорогі, користалися великого попиту в данської аристократії. Перший фабрикант купив дуже багато капелюхів цього типу в свого конкурента й подарував їх бабам крамаркам на ярмарку, за умовою, що наступного ярмаркового дня вони одягнуть ці капелюхи, сидячи на базарі. Після цього жодна дама з .вищого світу" не наважилася купувати ці капелюхи й конкурент нашого фабриканта негайно прогорів. Директор одного паризького театру вжив такого способу реклами свого спектакля Ніжки, Лізети". Він прийшов до найбільшого паризького готелю й заявив, що якийсь з мешканців цього готелю замовив у нього льожу на цей спектакль. Він просить адміністрацію готелю дивідатися хто саме. Портьє й нумерні зворушили всіх пасажирів запитаннями про це - в наслідок винахідливий директор про кілька квитків на спектакль, що йшов у порожній залі хіба багато народу ходить під час кризи до театрів, Королем американок ої реклями в сьогоднішніх умовах вважають містера Едварда Л. Берне я. Кожен реклямний трюк Бернея являє собою справді тонко за думану й блискуче розв'язану теорему. Берией працює в постійному контакті з трестами и синдикатами, що за його допомогою штучно створюють моди й сенсації на ринку. Одного разу, коли в Америці минула мода на шовкОвЬ стрічки, шовковий трест звернувся до нього по допомогу. Берней домовився з продавцями шоколяди й ті почали обв'язувати кожен пакетик шоколяду шовковою стрічкою. Герлс в одному модному рев'ю танцювали, маючи в зачісках шовкові стрічки, а прем'єрша іншого театру з’явилася на сцені в одязі, скомбінованому з різно - кольорових шовкових стрічок. Таким способом моди на них знову в'дродилися. До Е. Л. Бернея звернувся муніципалітет збан-кротованого міста Літацена з проханням розрекля-мувати це місто й привернути американські капітали туди. Це була Досить важка робота, бо половина американців не знала про існування цього міста Проте Берней опублікував в американській пресі стільки статтів про Літацен, деманстрував стільки фільмів про нього, влаштовував такі свята на честь цього міста, що зрештою вся американська .суспільна думка" повірила, що Літацен є справді рай земний. Капітали поплили до літаценських банків і місто це тимчасово відновило своє економічне становище. Послугами Е. Л. Бернея користувався навіть Французький уряд, коли йому треба було довести до відома американських капіталовласвиків деякі цифри, що характеризують становище французького господарства. Берней влаштував в Ню - Йорку спеціяльно для міліярдерів виставку останніх паризьких мод. На стінах сальону він написав потрібні цифри. Коли зібралася вся потрібна йому публіка, він навмисне затримав з'явлення манекенів і нудьгуючи мільярдери мимоволі мусіли ознайомитися з намальованими цифрами. Нарешті один лондонський кінотеатр, демонструючи фільм Рулетка", виставив у вікні справжню рулетку в дії. Зразу ж біля вікна зібралася публіка, що без крупне почала ставити ставки, програвати, вигравати й заходити до театру. Проте, полісмен розігнав патовп, бо газардні гри в Англії заборонені. Тонучи хапатися за кола но воді от що являють собою реклямні трюки підприємців, зненацька за-стигнутих світовою економічною кризою. 2. СУЦІЛЬНА КРИМІНАЛІСТИКА. Країни з масовим безробіттям... Крайни соці яльних контрастів. Країни, де панівні кляси про повідують, як мету життя, - власну заповзятливість" особисте багатство якими б то не було способами, Злочинність в Европі куди, так би мовити, дрібни буржуазніша, ніж в Амеріці, де ціло, синдикати бандитів, Ми наведемо кілька характерних для сучасного стану Европи злочинів, що кожен з них дуже яскраво змальовує…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"