Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1932 №15-16 Сторінка 5

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1932 / № 15-16 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1932 №15-16 Сторінка 5. и с т І. Оце, Андрію, на твого листа Видруковую сам і одвіт : Передай там (як можеш) усім містам Колгоспний палкий привіт І Іще даруй святих горобців , Що, бач, насадив замість буков. Важенько, сину, старій руці. Опанувать нову науку. Але беру... бачиш, пишу, Листи твої сам читаю На рахівницю всього положу, Чого там покласти маю... Тепер ти, Андрію, мене питав В своєму листі про справи, Я взяв та листа старій прочитав, Коли повернулись з вистави. Дискусія вийшла, але... вже не та, Що так, пам’ятаєш, з два роки Сміявся : сама б прочитала листа, Якби ж руки кажу не короткі. Бо, темній тобі можна всяко брехать Андрій ве про те, може, пише.. Образилась... Тсіь... і, неначе, глуха. Мовчить... тільки голосно дише. Стало шкода. Кажу : стара. А що б ти йому одписала... Бачу (з боку) губи кінцем обтира Обтерла, а потім встала. А потім... Андрію, якби ти почув, Щоб тільки почув її речі.. . Голос в старої мотором гув, Крилами рвалися плечі Лице зашарілося... погляд правцем Стара не стара газета ! Таким показала себе молодцем, Що я вже... мені уже. . . де там. Пиши: заготовлюєм хліб А, може, буде І з гаком Мал. Б. Фридкіна Коли дехто думатиме хвостом Та не забиватиме баки Маєм сіяти з осени тисячу га. А умов з МТС ще не склали... Вже осінь на носі. на носі, ага! Глядіть, щоб ізнов не проспали. Зерно, хоч прочищене, але не все То чистить же, чистить же треба, Бо будем, хлоп’ята (таке сказоне !) Дивитися потім на небо. Андрієві ж, слухай, отак одпиши: Хоч ти мені й син, а, одначе, Державного хліба не даром їси Працюй і навчайся, козаче. Гвинтівку, щоб міцно мені тримав, Щоб ворога цілив влучно, Бо іншого сина у мене нема Та й бути йому... незручно. Червоної Армії куті бійці Не даром покинули шахти Лишили заводи, колгоспи оці, Щоб вивчитись їх захищати. Хоч я вже й стара (а на батька й дурна"). Але розуміюся дуже, Що сила тепер не подужа одна, Шо силу машина подужа. Що силу машиною треба злютить, Бо ворог... (ой, сину, той ворог !) Мені він і досі в умі майорить І серце здіймає на сполох. Ти, сину мій любий, того не зазнав Чого зазнали ми з татом, Щасливий з віків на тебе припав, То вмій же його захищати. Згадай но отих, що боролись за це, Багато із них вже немає Схили перед…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"