ГУМОР І САТИРА

Перець 1932 №05-06 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1932 / № 05-06 / Сторінка № 5

Перець 1932 №05-06 Сторінка 5. ГЛУХОНІМИЙ Кооператори, будьте уважні! Неуважність, а тим більше розкиданість можуть спричинитися до великої неприємности: ви не знатимете куди втопити ваші очі, куди сховати ваші руки, і взагалі в яку прірву провалитися, щоб не відчувати свого існування. Я вам розповім про один випадок розкидано сти, а ви вробіть висновок і почніть завтра вже серйозно лікуватися. З розподільником N. а втім номер в оповіданні нічого не важитиме, я зазнайомився в досить оригінальний спосіб. Завітавши якось до свого знайомого ,я застав хазяйку, пробачте, в міцних обіймах старого побуту, тобто біля корита... Білизну полощете? спитав я улесливо. Авже ж, полощу... Лізо, залящіла хазяйка, розбризкуючи воду по всій кімнаті, Підеш ти сьогодні, чи ні?... Таке, я вам скажу, виробляють тепер мило, що без малинового чаю хоч і не миль.. А вона, як слухає? Лізо! Я щось не зрозумів. Чекайте, спитав я, як це так «без малинового чаю»?... Вперше чую, щоб малиновим чаєм полоскали білизну... Бо не живете в нашому районі... Та не стійте, бо обхлюпаю... Я знизав плечима і пройшов до іншої кімнати. Нарешті! зустрів мене хазяїн радісним вигуком. Чого ж ви не заходите? Сідайте, зараз чайок будемо пити... Чи може закусите спочатку? А до нашого розподільника закусок привезли... Лізо! підбіг він до дверей. Збігай до розподільника і купи нам кіло стиролю... І знову до мене якнайзичливіше: З оцетом, з цибулькою любите? Я розгубився. Стироль? З оцетом? З цибулькою? Пробачте, кажу, Петро Івановичу, все дово дилось їсти, ну стиролю, їй-пра не їв... Хе-хе-хе! поплескав мене по плечі Петро Іванович. Наївний!... Наї--ї-ївний!І Пожили б у нашому районі милом би запалювали, сірниками б умивалися... Дивно? А ми звикли. Звикли? До чого? Як до чого? здивовано перепитав Петро Іванович. До розподільника. У нас не розподільник, а Вавилон.... Заплатиш гроші за стироль, а приносиш додому малиновий чай, малиновий чай купуєш приносиш стироль, а попросиш стиролю дають камсу... І справді, за якихось чверть години Ліза, послана по стироль, принесла нам кіло свіжої смачної камси. Таке-о було моє перше знайомство з розподільником в районі Петра Івановича. Можливо, що на цьому воно і скінчилося б, та невдовзі трапився випадок, що далеко залишив за собою розкиданість продавців. Цього разу розкиданість загубила самого завідувача розподільника. Була це над звичайно ввічлива і запобіглива людина. Один тільки дефект знаходили споживачі в цьому втіленні кооперативної ідеї це розкиданість... Балакає оце з вами, жартує, дивись і поліз до вас у кишеню по носовичок, або навпаки кладе свій носовичок у вашу кишеню... Привезли якось до розподільника чоботи. Для робітників-ударників. Розподіляли за папірцями завкомів. Перший день розподіл чобіт ішов нормально. Але другого дня, коли чутка про чоботи облетіла заводи, розподіл пожвавішав. Мало не що п'ять хвилин…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"