Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1932 №17-18 Сторінка 11

Перець 1932 №17-18 Сторінка 11. Щаслива! Не дуже. Проти минулого рому недобрала три кіло. Ай я яй 1 Чим же пояснити таку катастрофу? Малим процентом озону в сочинському повітрі, чи Може... Ах! Які там вазони... Харчування. Так наму чилась! Розумієте: масла мало, яєць мало, молока мало, м’яса мало, хліба мало, фруктів мало... * * Іване Івановичу. Здрассс.». ИчІ Прямо арап На хлібозаготовках шпарились? Як раз... З Ялти вчооа повернувся... З Ялти? Чудово! Сколько взяли"? Ай, не питайте! Навіть пуда не набрав. Невже? Якже ви пережили такий удар? Подумати тільки: замдир’а тресту і безвудова, можна сказати людина... Як пережив? Вистраждав. Он як. Суцільна мука... - Та в чім справа? Незнаєтє? З харчуванням. Жах... Масла мало, сала мало, яєць мало, сиру мало, м'яса мало, курей мало, винограду мало, хліба, та й то чорного, мало. Бувайте...' Ох - хо - хо... * * Який чудовий загар. Євпаторія? Новий Афон. Літом, починаючи приблизно так з червня і аж до жовтня, скрізь І всюди: на вулицях, по садках, в театрах, в магазинах, в трамваях, поїздах, установах і т. д. з'являється особлива категорія людей. Не помітити їх не можна, бо вони настирливо лізуть вам на очі своїм поводженням, розмовами, а найбільше кольором загорілих обличь, нарочито оголених ший, грудей, рук і ніг. Це курортники. Люди, що щойно повернулися в курортів. Вони голосно розмовляють, розповідають курортні анекдоти, сміються, удають із себе веселих, життєрадісних, безтурботних щасливих. Але не вірте їм. Все це фікція, обман. Все це про людське око, На самім ділі це нещасні люди. Побалакайте з ними уважно і ви упевнитесь, що це найнещасніші люди нашої щасливої епохи. Я, особисто, уже переконався, бо я розмовляв... Доброго здоров’я, Мері! Ах Сочі... І не думав мінять псевдоніма. Не тільки читачі, а наві ть судові виконавці знають мене, як Чечвянського. Як ся маєте. Чотирнадцять. - Що? Взяла чотирнадцять. Ах! Ви он про що! Дуже радий! Фунтів? Кіло. П. Ж. БЕРАМ ЖЕ МЕСА СВЯТ На відкриття Серед Єпископських відправ Добродій в митрі позавчора Святою духа викликав Отак у глибині собору : Дивися, скільки то дворян, Що обрані лише за їх повалений стан, Щоб правити сім літ в законодавчих зборах, Від тебе ждуть порад і входять у екстаз. Зійди ж святий наш дух, хоч на короткий час. Ні, мовив дух святий, я не зійду до вас . Що він сказав? баском кричить Бретонець,*) глянувши на двері. Напевно за свої папери Порозуміємось, та все ж У тройці зайвий дух. і зразу не збагнеш. Додержуємось ми лиш хартії**) тепера. Та треба іноді і деяких прикрас. Зійди ж, святий наш дух, хоч на короткий час. Ні, мовив дух святий, я не зійду до вас". Заводить фінансист: чекай, Це він за інших нас приймає, Та, щоб собі здобута рай, Із золота я чотки маю. Тремти ж, а то позбавим прав Іще хитріших я ловив і спокушав. Дам позичку тоді, сідай до гурту з краю. Ми зсі зібрались тут, а ти десь там захряс. Ні, мовив дух святий, я не зійду до вас. За ним вигукує суддя: Насмілився ти вволікатп, Та, слава багу, можу я Феміду***) геть до рук прибрати. Присяжні й судді, в спілці ми, І доведем завжди, як схочеш, до тюрми, Дивись, щоб і тобі не трапити за рати, Бо правосуден я буваю раз-ураз. Зійди ж, святий наш дух, хоч на короткий час. ОГО ДУХА парляменту Ні, мовив дух святий, я не зійду до вас. Він впертий, каже Фресіну, Що ж, можна обійтись без нього, Та й тягне двір, як я збагнув. Більш до Ігнатія святого****) Мініровано весь Париж. Та й у Сорбоні скрізь відрядження уздриш. Щоб до юнацьких душ знайти собі дорогу Умієм верші ми поставить про запас. Зійди ж, святий наш дух, хоч на короткий час Ні,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"