ГУМОР І САТИРА

Перець 1934 №12 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1934 / № 12 / Сторінка № 7

Перець 1934 №12 Сторінка 7. Ілюстрації О. КОЗЮРЕНКА Запашний літній вечір огорнув поле, шляхи, лісок. Під косогором на узліссі, вилізши з своєї старої домівки, сиділо подружжя зайців і розмовляло про смак капустяних корінців з сусідою з балки. Раптом на шляху, високо над ними, почулося скрипіння коліс, дикі вигуки та іржання коней. Починається, просигналізував вухами господар - заєць, мерщій ховайтесь до нори. Знову зітхнула зайчиха, пополотнівши під шерсткою. Невже мислівці?... жахнувся гість. Ні не те, заспокоїла його зайчиха. Але все ж таки ховайтесь. Це зачароване місце". Зайці метнули хвостами і заховалися до затишної домівки. Коли б лайка могла вбивати, певно шановне подружжя вже лежало горілиць, такий красномовний вибух" залунав по шляхах. ...Прокляте місце! почувся конюхів голос. Кожного разу на йому самому. Ох крикнув голова сільради. Ой зойкнув голова колгоспу. Д - да! констатував товариш з міста. Сю-да!... Сюда! Завертай! Куди дивишся, га?... волав конюх. Ліворуч! - Убік! Держіться! Гей, голубчики, лечу, лечу! Мамочки! прикипіла у норі зайчиха. Невже цим разом розвалять хату?... Гість" примружив очі і щулився на хід з нори. Оці жінки, вони завжди панікують, флегматично сказав господар". Це ж рівно уп’ятидесяте. Колеса розкотились якимсь вибагливим піччікато", зашаруділи форте, зробили довгу павзу, і... Щось полетіло метеоритом з косогору і гепнулось недалеко від нори. Ох, понюхала квітку валеріанки зайчиха. Слава місяцеві, знов мимо. Ох, застогнав голова колгоспу, рятуйте, люди добрі, розбився вщент. А де ви, де?... Агов!.. Голова сільради ліниво йшов відшукувати потерпілого товариша, що вилетів з підводи, як м’яч, і знайшов його кілометрів за три під привітною осикою. Погляньте, стогнав голова колгоспу, боючись підводитись, чи всі ребра цілі? Здорово, констатував голова сільради, помацавши товариша зо всіх боків. Цього разу просто як на парашюті. Ви таки родилися у сорочці. Підводьтесь но мерщій, будемо витягати лінейку. Голова колгоспу, скиглячи, виліз, уквітчаний гулями на носі й на лобі, і всі разом почали витягати з ями лінейку. Зайці вилізли з своєї домівки і полегшено зітхнули, дослухаючись шуму, що тепер віддалився вже на шлях. От диваки ці люди, сказав господар - заєць, роботи тут, як кіт наплакав, щоб полагодити містки, та засипати яму, а вони щоразу, стогнуть і... знов літають! О, роздратовано заявила зайчиха,…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"