Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1934 №08 Сторінка 3

Журнал Перець 1934 №08 Сторінка 3. БУКВ А Л Ь Н 0 Зайчик (сонячний) грайливо зстрибнув з слав’янської шафи, прослизнув по сніжно - білій скатертині і, пробігши дещо блискучою підлогою, завмер на кициних вусах. Кицька сіпнула лапою й знехоча розплющила виноградні очі. Нінка засміялась і запитливо глянула на батька. Він сидів похмурий, підперши голову руками, й сердито роздивлявся газету. Пап, розкажи про диплодоків, я же ж прошу! Диплодок був... одсунься од вікна, звідти дме величезний, незграбний звір. Він жив у багнищі. Жив, розумієш ти, той . .. непогано. Довкола був густий - прегустий праліс. А. що таке праліс ? Вроді, як буває прабабушка ? Еге. І з цих дерев, між іншим, тепер зробилося... Задеренчав телефон. Вугілля ? скрикнув папа сірим голосом. Ну, то що я вам порожняк той рожу. .. екхм ... звідки я його візьму ? Га? Забито, забито.! Треба раніше перевірити, това ришу Предидущий, факти І Галло, не перебивайте. Папін голос швидко втратив сірий колір і набував моці Диплодок отпадает, сумно зауважила Нінка і злізла з стола на папіни коліна і далі на підлогу. ... Ну да, роздирався папа читав, читав. Читав кажу. Да. Ну? переводячи дух, вислухував він свого невидимого співрозмовника і телефонна трубка захлиналася клекотом. Е, то-ва-а-ришу Предидущий. Слухайте. Та слухайте ж сюди. Визнаю. Неподобство. Країні потрібна енергія, тепло, світло все що є у вугіллі ну, що ви мені читаєте політграмоту. Зна-а-ю. Так це ж диспетчери винні, що порожняк перестоює, дорогий товаришу, а в мене паротягова служба. Диспетчери. Папа, а що воно диспетчери ? Га? Будь ласка. Ставте. Підтримую і сам такої ж думки... Фу, ти, будь ти неладний, у вихідний день спокою не дають. Ти що, козявка? Іди сюди. І папа, бурхливо поцілувавши дочку в смугляву шийку, посадив дитину на стару позицію. Ну, так диплодок ... пожди я закурю. І де вона, наша мама, забралася, га ? Диплодок... Ні я хочу про диспетчера. Ось тобі маєш. А проте... що ви хочете…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"