Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1934 №09 Сторінка 7

Перець 1934 №09 Сторінка 7. РОЗМОВА З НЕЗНАЙОМИМ На першотравневу демонстрацію Валентина пішла в поганому настрої. Ще зранку все явно не ладилось. Вона навіть на якусь мить подумала не йти. Але з вулиці чути було співи і музику, Вовка настирливо просився гуляти, на фабриці дожидали чужоземну делегацію. Вона рішуче почала одягати Вовку. Підходячи до фабрики, Валентина ще здалеку побачила густий натовп. Одягнені по - празниковому робітниці луз-гали насіння, пересміювались. З центру кола чулись вигуки: Ех раз... Да ще раз... Очевидно, там танцювали. З одного боку купка молоді співала марш Будьоного, з другого переривало задьористе: Ой, казала макі мата ще й приказувала, Щоб я хлопців у садочок ие прниажувала*.. їй теж захотілося співати, побачити, як там танцюють. Вона мовчки стала біля стінки і майже зараз же почула біля себе голос, з трохи чудною вимовою: Яка люба дитина і вона демонструє сьогодні? Демонструє, А він у вас в яслах? Бач, рум’яне яке! Що ж їх там годують непогано, пояснила Валентина, оглядаючи чоловіка в сірому костюмі, з сумними очима. А ви, мабуть, новий майстер цеха № З? Ні, я далеко звідси працюю, якось неохоче сказав чоловік в сірому костюмі. Ось на вашому виробництві ясла мабуть відчинені під час демонстрації? зацікавилась Валентина. Під час демонстрації? губи незнайомця злегка посміхнулись. але очі залишились серйозними. Ні, напевне зачинені. Бо у нас, власне, ясел при фабриках зовсім нема. Як це нема? А де ж матері залишають дітей під час праці? Де попало. Є кому доглянути добре, нема замкнуть вдома і все. Буває іноді... е, що там. Скажіть краще де ваш син буває влітку? Влітку? пожвавішала Валентина. Він в мене ударник у матір пішов. Ударно росте, бо кожне літо у дитячому санаторії. А цього року мені дають путьовку до будинку матери та дитини. Удвох, значить, поїдемо. Тобто, навіть не вдвох, а цілою компанією. Чоловіка з двадцять робітниць з дітьми. А як на вашому виробництві з цією справою? Багато до санаторіїв їдуть? Гадаю, що небагато, незнайомий знов посміхнувся своєю сумною посмішкою. Вірніше ніхто не поїде. Бо у нас фабрика не…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"