ГУМОР І САТИРА

Перець 1934 №01 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1934 / № 01 / Сторінка № 9

Перець 1934 №01 Сторінка 9. Часто - густо магазини торгують товарами невідповідними вивіскам на магазині. Мал. і тема Н. Карповського .ширвжитку" Будьте спокійні, громадянине! Консерви перший сорт зносу не буде! КУЛЬ Чобітки, я вам скажу, кращі, ніж найперший сорт м’яса в нашій крамниці. Т У Р н и й Чи надовго цей будильник ? На три дні: головне не забувайте збовтувати! А С 0 Р Т И Запевняю вас, товаришу! Цей галстух коневі дуже до лиця. МЕНТ Топ. Прокопенко, голова нашого сільського кооператива, людина безумовно передова. Ще по інших крамницях самий примусовий асортимент на полицях пилом заростає: пилочки до нігтей та портфелі, а в т. Прокопенка вже галантерія понавезена, мануфактура, за примусами баби у чергу стають. Розкачалась на осінь наша кооперація, іде на базу по примуси, а т. Прокопенко вже й індивідуальні замовлення приймає. Кому ліжко, щоб усе бліщало . кому костюм шевіото-вий. А там, дивись, з’явилися в нашому кооперативі й патефони. Перший патефон спродав Прокопенко, як і годиться, кращому ударникові на селі. В Юхима Коваля, усім відомо, трудоднів, з родиною, за тисячу перевалило. Хлібом усі комори завалено. Отже, Ковалеві й випало понести того патефона до дому. Що Ж воно грає? питає вдома дружина. Усе грає, що тільки завгодно. Інтернаціонала, кажуть, грає. Комсомольських пісень. Музику усяку. А до танців грає? питає Маринка, донька. І до танців грає. Що завгодно. Ну, то хай щось заграє, татку, просить Маринка, та й береться у боки. Та бач, зараз не можна. Пластинок ще не привезено. Кажуть у кооперативі будуть завтра або позавтраму. Місяць та ще з тижнем ходив Юхим Коваль до кооперативу по пластинки. Спочатку сам ходив. Потім Василька ганяв. Маринка забігала. Сама Горпина разів п’ять навідувалась. Нарешті приїхали пластинки. Ледве видер на базі, хвалиться Прокопенко. Та за теж пластинки золото. Дайте ви мені найкращих, просить Коваль. Інтернаціонала дайте. Маринці, щоб танцювати, гопака або метелицю. А Василькові комсомольських. Має хлопчина сотню трудоднів. Хай посвяткує. Інтернаціонала нема каже Прокопенко. - Е, шкода. То давайте комсомольських. Комсомольських теж нема. Ну, то дайте, щоб на скрипку грало. Люблю я скрипку. Й для Маринки чогось. На скрипку нема. Та що ж в вас є? - Усе є. От, фокстрота візьміть. Чорние глаза" є. А ще? Та чого вам, дядьку, більше? Европейський репертуар. Бе ріть. Тільки дві? Беріть, поки не розібрали. Чому ж дві? Отих Чорних глазів" я вам, як ударникові, штук зо три відпущу. Одна скрутиться друга гратиме. - Ні, каже Коваль. Не хочу. Буде з мене й по…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"