Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1934 №01 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1934 / № 01 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1934 №01 Сторінка 3. СЛОВО ПРО ШИРПОТРЕБ Жив та був собі дід та баба, була в них курка ряба, А опріч курки та полумиска старого, не було в діда з бабою нічого. Відома казка з давніх віків, можна сказати класика. І лише за п’ятнадцять років, за більшовиків кінчилася клята казка. Колгоспний лад перекраяв світ. Минулися злидні і капості, і дід вже тепер не просто дід, а колгоспний інспектор якості. Дід вже не той, і баба не та, а про молодих і казати годі: життя мов пшениця та золота у більшовицькій колгоспній господі. 1 скрізь уже люди нові ростуть, змінились діди, дівчата, хлопці-в людей життьова змінилася путь, змінились потреби в житті та побуті. Ще живущі пам’ятають люди, як життя не знали, живучи, як ішли залляти горе люте до корчми, останнє несучи. Жили в дикості та азіатчині, лайкою знеславлюючи світ, то ж не анекдот, що до салдаччини парубки ходили без чобіт. Тепер працюємо на себе і для себе і розвиваємось, і кріпнем і ростем. Не дивно же, що нині в ширпотребі одна із найважливіших проблем! В житло робоче всміхається сонце. Ще б пак: штурмуємо землю і небо,-то ж геть найменші прориви на фронті ширпотребу! Геть місця всі вузькі від чобіт до музики! Від цигарки і ключа до радіоприймача. Так! Виріс культурно трудящий нарід, Йому не підсовуй гнилі та капості вже й дід той тепер не просто дід, а колгоспний інспектор якості! Олаф Кракен. Я ледве продерся до крамниці Дзержинського райкоопу. Тут чинилось, щось неймовірне: двоє продавців від розмов з покупцями охрипли і розмовляли" тільки на мигах. Ого! підморгнув я касирці у вас така жвава торгівля, наче перед святами. І не кажіть, зідхнула касирка. Скоро, і грошей в касі не вистачить. Як так не вистачить? не зрозумів я. А так, була відповідь Хіба ви не бачите, що у нас торгівля навпаки іде. Покупці продають, а ми купуємо. Повертають крам, чи що? догадався я. Ну да. Надіслав нам Резинозбут" на 125.000 карбованців черевиків, а вони такі добрі... Та ось помилуйтеся! хихикнув якийсь дідок. Не черевики, а справжній крокодил. І справді, в руках у дідка було якесь гумове приладдя з широко розчиненою, мов у крокодила, пащою. Купив тільки годину тому, пояснив дідок. Хотів узути їх, а воно трісь і підметка відскочила. І на ноги не взували? Кажу ж, у руках розлізлось. Я пішов до Резинозбуту". Мабуть, відносно гумових черевиків? догадались резинозбутчики" Так і знали!…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"