Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1941 №01 Сторінка 3

Журнал Перець 1941 №01 Сторінка 3. Керівник районного масштабу товариш Мудрейко Важко, що там говорити, У районі старшим буть, Ані рибки половити, Ні поспати, ні гульнуть, Як же буть? Голова, як із похмілля, Вдень гуде, тріщить вночі, Чи зварить та випить зілля, Чи набити обручі? Думи гірше саранчі: Кожухів де взяти, ліжок, Ободів, граблів, коліс, Ковбаси, гнуздечок, віжок, Кошелів, мазуту, кіс? Бородою весь заріс. Де тут візьметься в Мудрейка Той спочинок і той сон? Він один, бач, а сімейка Цілий, знаєте, район. А Мудрейко що вам слон? І подавсь у ліс на гулі, Задивився на ріку, Позліталися зозулі І зачали: ку-ку, ку-ку... Всяк буває на віку. Гульк аж льоха каплоуха Бур'яном бреде густим, Оскалнулася і слуха, Зупинившися над ним. Чує, що начальник рохка, Льоха співчутливо охка, Зрозумівши враз Мудрейка, З радощів як загасаі... Я ж, говорить, і корейка, Я ж і сало й ковбаса, Знають всі про це давно! Засміялась та в багно. ... Із розумними очима Появився тут баран, Подививсь, знизав плечима, Я ж, він каже, й барабан. Посміхнувся нарочито: Я ж і валянки, й кожух, Видно, мало тебе битої Розігнавсь, та в спину бухі Не збагнув Мудрейко й слова Ні в свині, ні в барана. Не збагнув сірома й лісу, Що гримів на всі лади: Не журись, якого біса! Підведись, поглянь сюди: Ось і шахви й ободи! А Мудрейка розбирає, Увижаються чорти. Він і чує, та не знає, Що шумлять очерети: Чуєш ти! Ми не тільки для малечі Ой люлі да ой люлі Ми ж тобі потрібні речі: Стеля, мітли, кошелі! Та мудрець тугий на віру Нігті день і ніч гризе. Він з далекого…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"