ГУМОР І САТИРА

Перець 1943 №11 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1943 / № 11 / Сторінка № 5

Перець 1943 №11 Сторінка 5. ТУДИ я НАЗА Малюнки В. Литвиненка. КИЇВСЬКІ НОЧІ В кабінет начальника київського гестапо вбіг блідий, розгублений адьютант. Пане полковнику, сталося щось неймовірне! випалив він, Богдан Хмельницький, князь Володимир і Тарас Шевченко зникли в невідомому напрямі... Начальник лупнув очима: Що-о?! Ви збожеволіли, чи п’яні... Ні, я, здається, при своїх, відповів адьютант, але пам’ятники дійсно зникли... На Софіївській площі, куди вони прибули на машині, полковник ущипнув себе і мало не скрикнув. Перед ним стояв скелястий п’єдестал пам’ятника Богданові, але самого вершника з булавою не було. В Миколаївському саду й на Володимирській гірці повторилася та ж картина. П’єдестали пам’ятників Шевченкові й Володимирові лякали своєю порожнечею. ...Цілу ніч нишпорили по Києву агенти гестапо. У темному закутку був схоплений панок з плащем і з вусами «під Шевченка». Дізнавшись у чому річ він злякано перехрестився й промимрив: Але ж, перепрошаю, я цілком тілесна, а не бронзова особа... Й крім того, я заступник пана бургомістра і з більшовиком Шевченком нічого спільного не маю. ...Ранком полковника чекав новий сюрприз. Глянувши у вікно, він побачив коло будинку гестапо, на гратчастій огорожі парку, три вели- чезних плакати: «Веселіє Русі є німців бити! Князь Володимир». «Нехай ворог Язик Петра до Києва доведе... Я ріжу все, гине! Богдан Хмельницький». що німцем зветься! Тарас Шевченко». Петро «язика» з Києва приведе... КРАЩЕ ПІЗНО... Фріц надумав пограбувати Петра, але так, щоб маги якесь виправдання. Він прийшов до нього з автоматом І сказав: Хочеш жити, так віддай корову. Ти заперечуєш? Але Петро був українець: він подумав і сказав: Бери корову, а я хочу жити. Німець, збитий з пантелику, пришелепувато подивився на Негра й пішов з двору. На другий день фріц знову прийшов і хитро сказав: Коли не хочеш смерті, давай корову. Ти, здається, заперечуєш? Петро знову подумав І відказав: Ні, я не хочу смерті. Німець полупав очима, навіть подивився собі у записник і спантеличений пішов з двору. І втрете прийшов фріц до Петра точнісінько в той же самий час. Але на цей раз щойно він переступив поріг, як Петро чикнув його сокирою. Падаючи на землю з розбитою головою, фріц устиг ще гукнути: Тепер ти мені не викрутишся, я вже надумав: чи ти хочеш жити, чи ні, а корову все одно віддай. Та це вже були його останні слова. Йосип ПЕТРЕНКО. Знищити! Стерти! Істерично заволав начальник гестапо... Друга тривожна ніч спадала над містом. Гестапівські застави перетяли всі шляхи з міста й до міста. З Соломенки, Шулявки, Лук’я-нівки, Печорська доносилася часта стрілянина. Тим часом Подолом, викрешуючи іскри, носився таємничий вершник,…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"