Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1943 №12 Сторінка 5

Журнал Перець 1943 №12 Сторінка 5. ТУДИ НАЗА Малюнки В. Литвинеика. КИЇВСЬКІ НОЧІ кабінет начальника київського гестапо вбіг блідий, розгублений адьютант. Пане полковнику, сталося щось неймовірне! випалив він, Богдан Хмельницький, князь Володимир і Тарас Шевченко зникли в невідомому напрямі... Начальник лупнув очима: Що-о?! Ви збожеволіли, чи п’яні... але пам’ятники Ні, я, здається, при своїх, відповів адьютант, дійсно зникли... хіївській площі, куди вони прибули на машині, полковник ущипнув себе і мало не скрикнув. Перед ним стояв скелястий п’єдестал пам’ятника Богданові, але самого вершника з булавою не було. В Миколаївському саду й на Володимирській гірці повторилася та ж кяптина П’єдестали пам’ятників Шевченкові й Володимирові лякали кіс картина. П’єдестали пам’ятників Шевченкові й Володимирові своєю порожнечею. ...Цілу ніч нишпорили гю Києву агенти гестапо. У темному панок з плащем і з вусами «під Шевченка». й промимрив: а не бронзова з більшовиком Шевчен закутку Дізнав- був схоплений шись у чому річ він злякано перехрестився Але ж, перепрошаю, я цілком тілесна, Й крім того, я заступник пана бургомістра і* ком нічого спільного не маю. ...Ранком полковника чекав новий сюрприз. побачив коло будинку гестапо, на гратчастій огорожі парку, три величезних плакати: «Веселіє Русі особа... Глянувши у вікно, він «Нехай ворог Язик Петра до Києва доведе... «Я ріжу все, олодимир». Петро сязика» з Києва приведе... є німців бити! Князь В гине! Богдан Хмельницький». що німцем зветься! Тарас Шевченко». Знищити! Стерти! істерично заволав начальник гестапо... Друга тривожна ніч спадала над містом. Гестапівські застави пере* тяли всі шляхи з міста й до міста. З Соломенки, Шулявки, Лук’я-нівки, Печорська доносилася часта стрілянина. Тим часом Подолом, викрешуючи іскри, носився таємничий вершник, якого не брала ні куля, ні граната, й крушив чимсь важким і тупим голови німецьким патрулям. Посеред Дніпра, ніби тю сухому, цілу ніч ходив чоловік у вбранні священника з великим хрестом у руці. Він наздоганяв човни з німецькими солдатами, що вартували на Дніпрі, заносив над ними хрест, і човни, мов камінь, йшли на дно. Зза університетських колон часто виступала людина з запорізькими вусами й одним ударом плаща навіки пришивала німецькі патрулі до бруку. Спеціальна комісія медичних експертів, що обстежила кілька десятків убитих на Подолі солдатів, встановила, що у всіх у них черепи були провалені страшним ударом булави Богдана Хмельницького... У витягнених з Дніпра німецьких солдатів слідів насильства виявлено не було. Але на лобах у них було витатуйовано: «Веселіє Русі є німців бити! Князь Володимир»... У вбитих тієї ночі біля університету на грудях були пришпилені записочки без підпису: «Я ріжу все, що німцем зветься!» Графологи гестапо встановили ідентичність руки автора записочок з рукою Тараса Шевченка... Начальник гестапо з мокрим рушником на лобі сидів…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"