ГУМОР І САТИРА

Перець 1943 №07 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1943 / № 07 / Сторінка № 3

Перець 1943 №07 Сторінка 3. МАМАЛИЖНИКИ, » Дві грабових жердини і напис: «Романія» Зима. На вулицях Бухареста порожньо. У перехожих, здебільшого калік, на рукавах чорні пов’язки, у жінок чорні хвостаті шалі. Гудуть дроти. Дроти не можуть не гудіти: це доведено поетами усіх поколінь. Під дротами кукурудзяні поля. Напливом: Плоєшті. Кусок Карпат. Вид на Трансільванію. На передньому плані два німецьких чоботи рудого єфрейтора, що розка ракатився над країною жалюгідних музик і холодної мамалиги. Єфрейтор з презирством: Піддай блиску, щоб чоботи сяяли. Айн!.. Цвай!.. З халяви єфрейтора виглядає перший маршал Румунії Антонеску. На ньому засмальцьований фартух, через плече бляшанка чорної вакси і дві щітки. Слухаю, пане! II. Маршальська резиденція. Вбігає захеканий адьютант. Фюрер звелів виїжджати... Знову він? А-а-ай!.. Мамочко! Мадам Антонеску нову молитву: Не жахатись». Адьютант: Ще Антонеску пробує Не все? Ви -втім, своєму виконують бажання смертних. Підходить до своєї мадам і витирає їй сльози. Мамунечко! Моє дев’яте ребро, розливай водички, Я їду... Я мушу... Не будь телеграфувати завтра ж. М-м... (Звертається до адьютанта): Викличте дактора газети Курентул». Швидко! Вбігає редактор. Маршал дуже чемно: з переляку плаче і читає треба боятись, не треба не все втрачено, сміятись. - великий жартівник. А я чув, що навіть боги інколи в гніві Не за-да! ре- (Кіноновела) Румунські журналісти не йдуть в ногу з епохою, яка, епоха, вимагає спокою, терпіння, довір’я. Не шукайте сажі в чистій воді. Ясно? Перша сторінка газети «Курентул». Літерами викарбовано: «Терпіння національна якість кожного румуна. Ми мусимо проявляти більше терпіння і не вішати голів при поганих повідомленнях Шибениця, чоловіків. Це їх за Не чули Гордієску, під душу три його сини. Засумував старий і повісив голову. Так оце його в:шають, щоб не робив дурниць і слухав надалі поради «Курентул». з фронту». Німці тягнуть у петлю двох що? хіба? У того крайнього, пана Сталінградом дарували богові ПІ. Кабінет Гітлера. Затемнення. Гітлер: Румунська армія на Східному фронті вписала в історію Румунії сторінки... Треба, щоб вона ще писала й писала. Треба всі резерви... Маршал непритомніє. Потім кліпає оком і істерично кричить: Ай, моя мамочка! Гітлер подивився на нього дипломатично. Прошу ясніше... Антонеску, хлипаючи: Умерла. Моя половина перевернулась на 50-му році життя. (Читає телеграму. Гітлер його зоспокоює і через плече дивиться в телеграму і теж читає): «Кохана дружина померла. Негайно приїзди похорони. Цілую ніж** но, твоя кохана дружина». На обличчі Гітлера буря. Що за гра?! Не допущу... Маршал Антонеску, проклинаючи все на світі, себе і свою любу дружину, клубочком викочується з Берліна. IV. Репродуктори надриваються ревом. «Маршал Антонеску виїхав…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"