Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1943 №22 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1943 / № 22 / Сторінка № 5
Перець 1943 №22 Сторінка 5. Малюнок Г. Нестеренка і В. Волошина. ЛАКУЗІ ПО ЗАСЛУЗІ! Гляньте, друзі! Юда клятий продає сестру і брата, продає та ще й глузує, кров’ю нашою торгує... Але буде морда бита в хазяїв цього бандита, а із ними буде, друзі, і лакузі по заслузі! Володимир СОСЮРА, т с ь к и КАРПА ПОГАНЕ КЕРМО В одному селі на Гуцульщині на майдані зупинився цирк: невеличкий, правда, всього-навсього п’ять возів майна, один ведмідь і ще малегіька мавпа. Хоч селяни вже не раз бачили циркові виступи, однак після того, як кілька циркових артистів обійшло село вздовж і впоперек з криком і бубнами, зібралося багато людей, щоб подивитись, що це таке буде. На арену виводили ведмедя, який скакав з бочки на бочку і пив з пляшки воду, показували мавпу, що курила люльку, як людина, і випльовувала час од часу на землю чорну слину. Нарешті, вийшов клоун. Одна штанина була в нього біла, чистенька, а друга вся в квадратах. На голові жіночий капелюх. Ніхто навіть не засміявся. Не раз таких бачили. Однак виявилося, що клоун надзвичайно талановитий агітатор. Він так барвисто почав вихвалювати життя в Угорщині, як це не зробив би, крім нього, ніхто інший в цілій країні. Чудово гавкає, промовив якийсь літній селянин до свого кума. Добрий собака. Перестань брехати, почувся в задніх рядах дзвінкий юнацький голос. Але клоун не перестав. До нього приєднався ще один, який приїхав на велосипеді. Перший клоун взяв у нього велосипед і почав робити кола. Той, який щойно прибув, продовжував його промову. Але що сталося? Перший клоун впав з велосипеда, потовк собі боки і гірко заплакав: Все у нас в Угорщині добре. Тільки кормань поганий, при цих словах клоун вказав пальцем на велосипедне кермо. Кормань й зошит нам робить найбільше лиха і неприємностей. Його виміняємо все буде гаразд! Від сміху тріщало полотно на шатрі і хвилювалося, мов у бурю. Тільки потр бно пояснити, що кормань, це по-угорськи значить і велосипедне кермо, а також уряд. ПРИЙШЛИ НАШЕ БРАТИ Є в Карпатській Україні невеличке село, що Пушкіно зветься: в честь Олександра Сергійовича Пушкіна. Селяни так назвали це село в один з пушкінських ювілеїв. Прийшов ото сюди з міста Будапешта якийсь високопоставлений панок. Промову вирішив держати до закарпатських українців. Але, звичайна річ, що української мови він не знав. Правда, перед від’їздом панок кілька разів дивився в словник української мови. Ото прийшов він у Пушкіно, наказав скликати старих і молодих, чоловіків і жінок, хлопців і дівчат на майдан. Ось як він почав свою промову: Ми, мадьяри, ваші брати прийшли. Вій не встиг вимовити навіть одного речення. Не дали. На майдані зробився такий крик і шум, що панок…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"