Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1943 №25 Сторінка 3

Перець 1943 №25 Сторінка 3. НА СУМСЬКІЙ І Вони стоять поруч мати і дочка і вголос читають оголошення. Добре, що наша майстерня знову буде на Сумській, наже мати, і полегшено зітхає. Люди вже звикли, що ми на цій вулиці робимо. Вони входять у приміщення і знаходять секретарку, що реєструє Працівників майстерні. ДрастуйтеІ каже секретарка і задоволено всміхається. Наші давні знайомі. Зараз обох запишу. Чому обох? дивується мати. Пишіть усіх шістьох. Усю сім’ю лишіть. Старша, Марійка, через три дні прийде в госпіталі після німців одлежується. Друга, Софія, з Балашова вже виїхала. Середуща, Ганна, з фріцевого ешелону втекла, ми з мизиночкою сьогодні починаємо. ДобреІ каже секретарка і починає записувати. Потім вона перераховує і каже: Ви, напевно, помилились, тут п'ять, а ви сказали; що усіх шість буде. Так і є шість, суворо відказує мати, Ви ж про мого чоловіка забули, що на фронті. Я за двох працювати буду. II По Сумській вулиці повільно йде високий дідуган, схожий на Григорія Сковороду в молодості. Він спиняється перед кожним будим ком розбитим чи спаленим і оглядає його, ворушачи губами. його стрічає інший чепурний дідок отаким був би Михайло Коцюбинський у літах. ДрастуйтеІ каже він, тільки я вам трохи дивуюсь. Чим це ви так заклопотані? Хіба не бачите? Вікна лічу. Та бачу... Але ви ж не будівельник, а наскільки мені вже тридцять років відомо, ветеринарний лікар. А ви хіба не знаєте, що в мене син будівельник? За це знаю. Але він же на фронті. Отож що на фронті. Я йому в листі пишу, щоб за кожне розбите вікно фріца поклав. Бувайте здорові, бо поспішаю. Ні, ні, заметушився чепурний дідок, мій Юрко лейтенант теж колись по Сумській у школу бігав. Давайте лічити вдвох. III Його прізвище на цій центральній вулиці популярніше за прізвище будьякого актора. Його ім’я рідне мешканцям будинків по Сумській, як ім’я близької, дорогої людини. Багато, багато людей хотіли б з ним познайомитись, потиснути руку, поцілувати. А ось завідувач райощад-каси Сергій Панченко, виявляється, має до нього претензії. Приїхав я з Куп’янська, розповідає…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"