Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1945 №02 Сторінка 5

Перець 1945 №02 Сторінка 5. КІНЕЦЬ ДРАМАТУРГА Все було прекрасно: і ранок, і несподівано свіжа голова після вечірки, і рецензія на ювілейний 235 спектакль «Ой, не ходи, Грицю»... Веселіше, веселіше на життя дивитися треба, і худкер ляснув по спині завліта, все йде як по маслу: публіка ходить, не лається, рецензенти хвалять. Чого нам ще не вистачає? Чого? Автора. Молодого. Для вирощування молодих талантів... Ви тільки, зважте, продовжував завліт, франківці «Хрещатий яр» Дмитерка поставили, «Ярослава Мудрого» Кочерги прийняли, з Копиленком розгорнули роботу, з Чабаненком налагоджують, Смілян-ським цікавляться. А Балабан з музкомедії двох авторів одхватив. 1 а яких! Мокреєва і Ятка. Вічно юних, вічно молодих. Ви, Кузьма Петрович, на київську руську драму орієнтуйтесь вона ні з ким не поацює. А Суходольський! вигукнув завліт, рік з ним працювали. В газетах роздзвонили. «Інженера» якогось писали. Правда, п’єсу не поставили... Та не в п’єсі суть. Аби той... газети знали, що ми з молодими... Зрозуміло, і худкер Аполон Свиридович натиснув дзвоника. За десять хвилин до кабінету на нараду було скликано актив, що складався з чергового режисера, адміністратора і дяді Пави. Друзі, почав Аполон Свиридович, Нам треба розгорнути роботу з автором. Молодим. Виростити своїх Шекспірів. Для цього є два засоби: дружня товариська критика і творча атмосфера. Драматурга треба виховувати. Але як? Молодому драматургові не можна говорити, що його п’єса нікуди не годиться. Якщо бачите, що він написав не твір, а чортійщо радьте звернутись до сусідніх галузей мистецтва до кіно там чи до оперети. Нарешті, можна порадити писати лібрето для балету. Може якась «Ніч» і вийде. Отже, товариші, засукавши рукава, дружно візьмемось за молодого автора!.. А, Есхил Потапович! Доброго здоров’я. Скільки літ... надміру привітно загаласував завліт, побачивши людину вище середнього віку, що увійшла до кабінету, знайомтесь, товариші, молодий драматург Есхил Потапович Свириденко. Ну, не так, щоб уже й молодий. хоч п’ятдесят три роки наче й не дуже багато, пробаритонив Свириденко, однією рукою вітаючись з присутніми, другою притискуючи до грудей зошита. Добре, дуже добре зробили, що звернулись саме до нашого театру, по-батьківському привітав драматурга худкер Аполон Свиридович. У нас ви знайдете справжню творчу атмосферу. Зачувши вираз «творча атмосфера», адміністратор кудись зник і за хвилину на столі з’вилися пляшка, тюлька. огірки і три черствих бублики. Так що ви там написали? Та от, драму «Шлях до серця». Гм. Назва не касова. Назву можна й змінити, запобігливо погодився автор. Ну що ж, давайте. Ми не бюрократи якісь. Зразу ж послухаємо. Читайте... Почнемо з схеми п’єси. Треба її переробити, зробити свіжою, оригінальною. Ну, от, що ви скажете про таку: він її любить, вона його. Але він думає, що вона його не любить, а вона думає, що він її не любить. Навмисне він залицяється до іншої дівчини, вона до іншого хлопця, під кінець вона його труїть і співає над ним пісню. Воно трохи скидається на «Гриця», несміливо зауважив автор. То й що ж! В порядкові засвоєння класичної спадщини... Звісно, треба модернізувати. От Ятко копав, копав свою «Криницю»... Трах війна. Він твір модернізував, тобто перекопав під драмдот і вийшла оборонна п’єса... Модернізувати доведеться, підтвердив Аполон Свиридович. Скажемо, Гриць. Він повинен бути військовим. Наприклад, майор. Незручно,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"