Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1945 №02 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1945 / № 02 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1945 №02 Сторінка 3. ТИГРЯТ ник ЦЕЙ НЕ ЗІЙДЕ З УМА, БО НЕМА З ЧОГО Надвечір, коли трохи стих бій, на вогневу позицію артилеристів пробрався начфін частини Лука Петрович Копійка. Зручно вмостившись за ящиком спід снарядів. Лука Петрович акуратно розложив свої відомості, списки й червінці. Ну, хлопці, сказав він, давайте розрахуємось.. Наводчик Олекса Володимирович Шубін, прошу до столу... До начфіна повагом підійшов кремезний смаглявий сержант років двадцяти. Сержант Шубін, маєте одержати дві тисячі карбованців. Розпишіться. Наводчик трохи розгубився й спитав: Що це за гроші, за віщо? А вам краще знати, які гроші, відповів начфін. Учора ви підбили чотири «тигри»! А от сьогодні по облігаціях дві тисячі виграли. Виходить, як премія, по п’ятсот за «тигра». Прошу перелічить. Обличчя здивованого сержанта розцвіло посмішкою. Здорово!.. Ось, значить, і ми підробили... Тільки куди ж мені стільки грошей? А це діло хазяйське, відповів Копійка. Для порядку гроші можна покласти в ощадкасу, можна переказати поштою родичам. Не довго думаючи, Олекса Шубін узяв бланк поштового переказу й написав у Сибір дев’яностолітньому дідові Кирилові Ларивоновичу Шубіну, знаменитому на всю округу мисливцеві-звіробою: «Дорогий діду! Пише Вам з фронту онук Олекса. Переказую на різні витрати дві тисячі карбованців, які я виграв по позиці. А вчора чотири, тигри підбив. Виходить, ніби за тигрів одержав. Полювання в нас іде здорово. Сподіваюсь, що ще пополюємо на цих проклятих звірів. З привітом гвардії сержант Олекса Шубін». Минуло трохи більше місяця, коли це листоноша приніс Шубіну листа з далекого Сибіру. Сержант пізнав дідову руку й з трудом про. читав: «Дорогий онук Олексо! Твого листа й гроші дві тисячі карбованців одержав акурат до копієчки, за що дуже вдячний. Щождо тигрів, то довго ламав соб: голову, иа всі боки думав, та так толком і не зрозумів. Ти мені скажи, що це воно за тигри розвелися там на фронті, коли таких щоб уже великих лісів у тій проклятій Германії й немає. Гніваюсь я на тебе. Олексо, що ти докладно нічого не написав про тих тигрів, якої вони породи, які на масть і який чорт загнав їх туди. Ціле життя своє полюю, сходив уздовж і впоперек усі сибірські ліси. З тобою не раз ходив на ведмедя, на вовка, козу і всяких інших звірів бив, а от тигра як на зло ні разу не зустрів. А в нашому мисливському роду вважають, що тигрятник найщасливіша людина серед мисливців. Ну, слава богу, що і в нашій сім’ї тепер є один тигрятник. Ех, Олексо, коли б ти знав, як я, старий вовк, тобі заздрю, прочитавши за твої чотири тигри... Ну, бувай здоровий, Олексо. Пиши докладно про тигрів... Пиши, як ти там з германом воюєш і чи є в тебе час на полювання. Твій дід Шубін, Кирило Ларивонович». Прочитав сержант дідового листа своїм друзям-артилеристам. Хлопці сміялись, жартували. Тільки полковий листоноша лишився неза-доволений. Ех ти. тигрятник, отак діда розстроїв!.. Він тепер через цих тигрів ночей…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"