Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1945 №19-20 Сторінка 9

Перець 1945 №19-20 Сторінка 9. (Із серії мисливських усмішок) Ілюстрації К. Агніта. Золота осінь... Ах, як не хочеться листу з дерева падати, він аж ніби кров’ю з печалі налився і закривавив ліси. Сумовито рипить дуб, замислився перед зимовим сном ясень, тяжко зітхає клен, і тільки берізка, жовтаво-зелена й «раскудря-кудря-кудрява», ген там на узліссі білявим станом своїм кокетує, ніби на побачення з Левітаном чекає чи може Чайковського на симфонію викликає. Креслять тригонометричні фігури високо в небі запізнілі журавлі, запитуючи своїм «кру-кру»: «Чуєш, брате мій, товаришу мій? Відліта-ЄМОІ» Золота осінь.... От в цей саме час заєць уже збігав до під-борщика хутра, той йому вже на всі прорішки попідбирав густотеплі шматочки, вичистив вуха й лапки і посадив на рипицю білий помпон. Заєць вискочив на узлісся, став на задні лапки, передніми помив мордочку й промовив: Же ву прі, товариші охотники, мене полювати! ГТО! Мерсі боку! відповідають охотники й починають готуватися полювати на зайця. Набиваються набої крупним шротом гаються теплі штани грубіші чоботи, деруться на онучі теплі американські підштаники, відкидається набік веселенький картузик-кепочка, а натомість розтягається люха... Коли в качачому полюванні мали помідори й огірки, то тут їх заміняють сало й ковбаса. Незмінною залишається стопка. При полюванні на качки стопка, як ми знаємо, береться вихлюпувати воду з човна, а при полюванні на зайця з неї, при певному досвіді, дуже добре оглядати обрій: коли дивитись крізь дно, місцевість рельєфнішає. Всі вищеіменовані тверді, плинні й газувагі речі розкладаються в певному порядку на канапі, ви ходите й усе кілька разів перераховуєте, перевіряючи, чи нічого не забули: Штани, значить, є! Чоботи є!.. Американські онучі, значить, є! Набої є!... Сало й ковбаса є!.. Гм-гм... є. Чи не мало буде? Досить, досить, поспішає посемейство... А де ж стопка? Та ось, за рюкзаком! Поклади в рюкзака, а то закотиться. Ну, все, здається. Так я краще зарані виїду, щоб не спізнитись на потяг. Ви швиденько одягаєтесь, вкладаєте все в рюкзак: Ну, бувайте здорові! Не сумуйте. Деньків за два-три я буду! А рушницю ти взяв? Ай справді, де ж це вона? Та я стола нею підперла, бо ножка поламалась. Та хіба ж можна рушницею?! А що їй зробиться. Хоч яканебудь користь із неї... А то ж... Ну, годі, годі! Бувай здорова. Поспитай у Катерини Миколаївни, як зайця салом шпигувати, а то ж потім зіпсуєш... Та купи сала не менш, як на трьох зайців. На трьох?! Ну, купуй на п’ять! Я більше, як п’ять, не стрілятиму. Поїхали... II. ні в якій філармонії небачений і нечуваний, оркестр. Заливається флейта, трубить з переливами трубач, рявкає бас, гуде баритон... Скільки жару, скільки страсті в голосах!! і витя* й піджак, мастяться на кулак сумовито-серйозна капе- більшу вагу з я Полюють зайців в основному трьома способами: з підйому, спід собак-гончаків І на засідах. Подекуди, щоправда дуже рідко, можна натрапити на полювання зайця з со-баками-хортами, але про ці лови я не писатиму, їх знаменито описав Лев Миколаєвич Толстой в «Бойне и мире». Хто цікавиться, хай прочитає, бо все одно краще Льва Мико-лаєвича я…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"