ГУМОР І САТИРА

Перець 1945 №19-20 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1945 / № 19-20 / Сторінка № 5

Перець 1945 №19-20 Сторінка 5. М 1 Л О Ч К А (Оповідання для дітей та декого з батьків, або навпаки). Одна лікарка допомагає Мілочці одягатись. Дві фельдшерки ведуть П вмиватись. Дві поважні літні жінки подають до столу. Старший бухгалтер банку читає Мілочці казочку під час сніданку, потім всі разом вони допомагають їй одягти ранець, а старий колишній солдат вже стоїть напоготові він має одвести її до школи. Мілочка не хвора. Вона тендітна, бліденька. Одна лікарка, дві фельдшерки, дві старі поважні жінки, старший бухгалтер банку та один колишній солдат не дістають платні за те, що ходять коло Мілочки. Вони просто люблять Мілочку, до того ж всі вони її родичі. Мілочкина мати лікарка. Тітка Клава і тітка Роза фельдшерки. Тато старший бухгалтер банку. Дідусь давно, дуже давно був солдатом. А дві бабусі звичайно старі, бо вони ж бабусі. Мілочка люба дитина, мила дитина, але тітки й бабусі, мама, тато і дідусь не дають їй нічогісінько робити. Щоб ручки не поколоти, щоб ніженьки не стомити, щоб платтячко не забруднити... Якщо захочеться їй потанцювати, вони танцюють за неї. Якщо хоче вона заспівати, вони співають за неї. Якщо хочеться їй плакати, у ту ж мить всі збігаються і не дають їй плакати. Всі шиють їй ляльки, всі присипляють ці ляльки, всі виглядають на неї, коли дідусь має вже привести її з школи. Тільки-но стає Мілочка на поріг, вона простягає одному руку, щоб стягнули рукав, одному ногу, щоб зняли ка-лошик, і по всіх кімнатах здіймається така метушня й біганина: Мілочка прийшла! Мілочка вже дома! І Мілочці жилося непогано. Правда, трохи сумно, та це ще можна стерпіти, в сусідів жила дівчинка Рая. Тітки цю Раю, щоб вона приходила до гратися. Рая любила туди ходити, бо в завжди були нові іграшки: маленькі ковзани для слона, лижі для качки, ситечко й тарілочки, ціла кухня з плитою, ліжко і ще ліжко, безліч різних ляльок, шафи і справжня дитяча швейна машина. Коли Рая туди приходила, вона не знала до чого раніш братися... Та 3 багатьох причин їй прикро було туди ходити. Кожного разу, коли вона приходила, мати лікарка, згодом тітки фельдшерки, а іноді й бабусі висока чорна й маленька білява, починали розглядати її руки чи чисті вони в неї, потім шию чи чиста в неї шия, чи чистий у неї ніс, чи чисті в неї вуха, щоб Мілочка, боронь боже, не забруднилась, коли вона буде тримати ті самі цяцьки, які Рая тримає... Раїне пальто щоразу схоплювали І вішали десь далеко, далеко, в коридорі, щоб Рая, боронь боже, нічого не нанесла. Гратися їй більше всього доводилося з тітками, щоб Мілочка чого доброго не втомилася. Саме в розпалі гри хтось із старших раптом брав Раю за плече або за руку і швидко виводив в коридор що таке? Вже час Мілочці їсти. Мілочка скоро ляже спати. Райка виходить розгублена. Але вона вже їх знає, не побачила й не розплакалась. Щоліта везуть Мілочку з усіма її іграшками на дачу. Щороку переходить Мілочка з одного класу в другий. Вона навіть прекрасно вчиться, бо все вивчають з нею тітки напам’ять. За кожен звичайний урок одержує вона цукерку, а за кожен важкий урок шоколадку. І от уже Мілочка в третьому класі... Коли діти йдуть на екскурсію, йде, звичайно, Мілочка також. Але дідусь, високий колишній солдат, йде ззаду. Коли діти йдуть з школи до театру, йде Мілочка також. Навіть за десять шоколадок не можна її умовити, щоб вона відстала від дітей і пішла з дідом додому. Та і тут високий колишній солдат іде ззаду. Довго, довго чекає дід кінця вистави. Діти, веселі й галасливі, вибігають. Кожен шукає свій номер, де він повісив своє пальто, лишив калоші. Лише одній Мілочці нема чого бігти, нема чого галасувати. Дідусь стоїть виструнчившись, мов на варті. Тримає напоготові пальтечко, хустку, ботики, шапочку і ще домашнього коржика на закуску. Як не оберігали від сліз Мілочку тітки, бабусі, тато, мама і дідусь, вона їх перехитрювала і починала плакати ще до того, як вони встигали збігтися. Одного разу Мілочка поверталася з дідом із школи і вже на сходах почули її плач. Бабусі не знали, що раніш робити: чи накинутися на діда, чого він її від чогось не оборонив, чи швидше заспокоювати дитину? Та Мілочка пошпурила ранець, розкидала калоші по кутках…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"