ГУМОР І САТИРА

Перець 1945 №09 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1945 / № 09 / Сторінка № 5

Перець 1945 №09 Сторінка 5. 1 НЕ ТОЙ В А Р 1 А Н Т Чергова прем’єра «За руки беруться вони» була, як і всі попередні прем’єри: антракти не менше, як година; стукання молотків на сцені переконувало глядачів, що театр, якщо не кузня мистецтва, то просто кузня; герой п’єси, що мав зображати двадцятилітнього партизана, за браком перуки, світив голою, як бубон, лисиною; героіня, відмовившись одягти мало- ектне плаття, демонстративно одягла чор- не бальне, в якому й виконувала роль куховарки партизанського загону; худкер Аполон Свиридович після кожного епізоду ковтав таблетки пірамідону і клявся, що в цьому театрі ноги його більше не буде. Одним словом, це була звичайна прем’єра в звичайному театрі. Настрій Аполонові Свиридовичу особливо псував рецензент, що уважно стежив за виставою і старанно занотовував щось у свій блокнот. Бачите? багатозначно спитав Аполон Свиридович автора, що сидів поруч: Мда-а! задумливо відповів Есхіл Потапович. може той... після прем’єри запросимо його до кабінету ніби для поради... Не діє. Старий метод. До того ж він не п’є. Шкода. Не турбуйтесь. Рецензії не бу-де! Завліт Кузьма Петрович так багатозначно глянув на худкера, що тому відразу полегшало. Факт? Це говорю я! Другого дня, коли рецензія вже була написана, до редакції завітав Кузьма Петрович. А я до вас, звернувся він до рецензента, що ж це ви старих друзів забуваєте, не навідуєтесь... Та я вчора був на прем’єрі... Хіба? Який жаль, так змарнувати вечір. Змарнувати? Звичайно. Вчора і сьогодні п’єса йде в старому варіанті... А вже є новий? А як же. Навіть назва інша. «Вони беруться за руки». Я оце і зайшов запросити вас: за два тижні відвідати театр і автори- тетно оцінити нашу, роботу... За два тижні рецензент дивився прем’єру за новим варіантом. Зміни були великі. Геро- II їня була не куховаркою, а протягом усіх актів тільки чистила картоплю, говорила про свої героїчні вчинки і цілувалась з героєм, героєві вже було не двадцять років, а двад цять три і на ньому була перука. Ну, як тепер? спитав Кузьма Петрович рецензента після вистави. По суті, я не... Розумію, розумію! О, від вас нічого не сховаєш. Ми теж на генеральній репетиції переконалися, що не все гаразд і вже працюємо над новим варіантом. Новим? Так. Навіть назву вже змінили «Беруться вони за руки». За три тижні просимо оцінити нашу роботу. За три тижні до рецензента підійшов сам автор і діловито кинув: Попереджаю, ви дивитесь зараз не той варіант. За місяць я закінчу новий «Вони візьмуться за руки», тоді судіть або милуйте. В перерві між третім і четвертим варіантом рецензентові довелося побувати в Береберів-ці, де пересувний театр грав цю ж п’єсу, але вже під назвою «Взялися за руки вони». В антракті між четвертою і п’ятою картинами йому подали телеграму-блискавку: «Попереджаю п’єса лапки Взялися руки вони лапки не той варіант крп закінчив новий лапки Вони руки візьмуться лапки Привіт автор крп. За місяць рецензент знову завітав до театру. Голубчику! Скільки літ, скільки зим!! Яким вітром? Аполон Свиридович умів привітно зустрічати потрібних людей. Та от, прийшов думаю писати про прем’єру. Та бог з вами, не смішіть людей. Сьогодні останній спектакль і декорації ламаємо. Як? А новий варіант? Та, дорогуша мій, вистава пройшла вже сорок разів. Що ви хочете від глядача? От місяців за два приходьте, покажемо вам штучку ахнете. А що саме? Секрет... Але вам можу сказати тільки назву «І плачуть і тяжко зітхають». Як вам подобається? Рецензент мовчав. Він тільки з докором глянув на худкера. На…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"