Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1945 №11-12 Сторінка 5

Журнал Перець 1945 №11-12 Сторінка 5. Малюнки В. Гливенка та О. Козюренка. Гей, ти, сизий ніс, що це в тебе за ковбаса? запитує громадянин з носиком кара-фонькою громадянина з величезним червоно- ЇЙ II ба» помалу висмоктує до краплі крякає, розгонисто трясе головою, очі й плюеться: шклянку, II мружить сизим носюрою. Сизий ніс з хвильку вагається, чи образитись йому, круто вилаятись і зразу ж, звісно, втратити можливого покупця, чи, навпаки, начхать і вступити в ділові переговори. Комерція перемагає і сизий ніс досить лагідно зауважує: Тьфу! Прямо аж ки ЇЙ II ки обпекло... Аби душа чиста. А на закусь чого з квасолею чи з капусточкою? запобігливо виймає «рестораторша» із своєї широченної II пазухи пиріжки. Покищо лий другу... Нездаля лежить на брукові отруєна суміш- II Поперше, громадянине, я ще з вами ні- коли й нігде не тикався, а подруге це, зви- шю «жертва» ресторану на ходу досить молода ще людина з розіллятою на опухлім обличчі синюхою. Лежить вона серед сміття і бруду. Через неї, немов би не помічаючи нічого, переступають; навколо лаються, торгуються, сміються. Молочка, свіжого, вранішнього!.. Але воно вже скисло ніби... То вам скисло в роті, громадянко!.. Сметани, справжньої, найчистісінької сметани. Ось вона, ось. Кому сметани, справжньої сметани. Не минайте, налітайте... Та це ж не сметана, а ряжанка! А хіба ряжанка що? Аби не «колотуш-ка» за те спасибі скажіть! Сметани, кому сметани. Найсправжнісінької сметани!.. А масло є?... няйте, найсправжнісінька свиняча ковбаса. Ось понюхайте, будь ласка! протягує він кільце аж під саму карафоньку покупця. Ф-фе! Та від неї ж тхне вже. Тхне! А що ж бо то ви хтіли, щоб сви- ня вам одеколонтом пахла? Ха теж мені по- купець, як із ратиць холодець. Ет одійдіть собі краще геть, щоб я часом не розсердився і не спом’янув вашої маміньки трьохкалібер-ним заворотом... Дамочко! звертається продавець до жінки в жовтенькому капелюшку, яка спинилась і дивиться на його товар. Ма-дамочко, дорога, не сумлівайтеся, завіряю вас: найсвіжісінька свиняча ковбаса з тої самої свині, що ще вчора здоровісінька була й польки танцювала. Щоб мені на тому світі вас не побачить, коли брешу. А скільки? Тільки виключно задля вас, моя золота, по своїй ц:ні три, таємниче знижує ГОЛОС сизий ніс. Дорогі мої громадяни і милії громадянки, не минайте погадайте на картах, на бобах, на квасолі, своє щастя дізнавайте. За минуле десятка, за теперішнє двадцятка, за майбутнє тридцятка, одна тридцятка всього... Чому ж така нерівна такція, що за минуле аж утричі дешевше, ніж за майбутнє? запитує якийсь дідок з підрізаною ми-шиним хвостиком борідкою. А тому, що минуле своє навіть і дурень знає, одрізує -ворожбит людина надто суворого вигляду з більмом на оці. Не минайте погадайте, свою долю дізнавайте,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"