Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1945 №11-12 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1945 / № 11-12 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1945 №11-12 Сторінка 2. Малюнок С. Самума. ЖЕРТВА ДОРОЖНОГО БЛАГОУСТРОЮ І Шофер (до машини). Куди ж ти тікаєш? Підожди!!! Машина. Годі! Передай дорожчому інспекторові, що я на його зразковій дорозі покінчила самогубством! Капітан Сергій Іванович Нежданов одержував з дому хороші листи, його дружина, Лідія Григорівна, писала, що любить його, як і раніш, і нетерпляче чекає його повороту після війни. Сергій Іванович щиро ві-рив листам молодої дружини, з якою він побрався за рік до війни. Але його ставлення до Лідії Григорівни змінилося відразу ж по одержанні останнього листа. Коли палатна сестра принесла капітанові блакитного конверта, лице Сергієві Івановичу засяло на мить такою ж блакитною посмішкою. Сергій Іванович розірвав конверта й раптом похмурнів. Тепер йому ясно стало все. Він спершу розгублено, а потім зло знов і знову перечитував записку, писану рукою дружини. «Дорогий Пилип Миколаєвич! Благаю Вас прийти сьогодні ввечері. Чекаю на Вас дома. Ліда». Здоров був!.. Що, капітан? підвів голову майор сусід по палаті. Здоров був, кажу. А втім, нічого... Сергій Іванович укрився простинею з головою й замовк. Тепер він зрозумів усе. Дружина, ні, колишня дружина, помилково поклала до його конверта записку, адресовану комусь. Кому? Гм... Пилип Миколаєвич. Ціка-а-а-во... Хто він? Капітан? Майор? А може підполковник? Пилип Миколаєвич. Пилип... Як вона його кличе? Пи-липок. Пилипонько. Пилипоша. Ні, це немислимо! Й до того ж «благаю». Він такий дорогий їй, що вона вже не просить його, а «благає». Страх який! Сергій Іванович знову звернув увагу на підпис «Ліда». Отже, вона для нього вже не Лідія Григорівна, а просто Ліда. Далеко зайшло. Сергій Іванович вирішив їхати додому на цьому ж тижні. Він спробував було умовити лікарів, але даремно. Та от відсвяткували день Перемоги, й капітан, нарешті, дістав дозвіл побувати дома. Ні, він вирішив не скандалити. Все ясно. Він тільки хоче поговорити з нею сам на сам. Поїзд прибув до Харкова під вечір. Сергій Іванович вийшов на Привокзальний майдан, постояв, а потім тихо пішов на рідну Холодну Гору. Вікна будиночка…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"