ГУМОР І САТИРА

Перець 1945 №03-04 Сторінка 13

/ Перець /Журнал перець / Рік 1945 / № 03-04 / Сторінка № 13

Перець 1945 №03-04 Сторінка 13. КІНО В МИКОЛАЄВІ КАЛИМ Семен П. це мій друг. От я йому й говорю: Сеня! А чому нам задихатися в кімнаті, коли ми маємо можливість культурно відпо. ЧИТИ? Так точно, говорить він, в кіно, говорить, підемо. В Миколаєві якраз іде ліричний фільм «В шість годин вечора після війни». Сказано-зроблено. Одягаємось. А як же ми підемо в кіно, коли у нас нічого взяти, зауважила Сеніна дружина, я ж не знала, нічого не зварила... Як, немає? Як нічого? злякався Сеня, Треба взяти хоч шматок хліба. Ну, що ти, Сеню. Ми ж тільки-но по. обідали... Витримаєш... Ні, не витримаю,,. Як собі хочеш, а я беру, і перебазував з буфетної полиці до кишень пальто два шматки хліба. Здивував мене Сеня. Пішли. Прийшли. Дивимось, а каса зачинена: «Квитків нема!» -- написано. Спізнились, кажу, вже всі квитки продані. Звичайно, продані, говорить спокійно Сеня, ще на тім тижні. Та у нас є... Мабуть, штук із'сім. Купив недавно. В залі було так повно, що, як то говорять, і яблукові ніде було приземлитись. Біля екрану стояв якийсь казанок, а з нього ви. глядала довга кишка з червоним язиком-по. лум’ям. Я зразу догадався, що то лампа. Місця наші були зайняті і цілком законно; згідно куплених квитків. Не більше як хвилин через 20 знайшли бі. летершу. Ви коли квитки купували? запитала вона у тих, що сиділи. Шість днів тому... А ви? це вже у Сені. Ми дев’ять днів тому. Так. значить. місця ваші. Нам пощастило: наші квитки були старші. Електрики не було, але всі терпляче чека, ли: хто сон розповідав, хто анекдотиками обмінювався. Дивувався я такому терпінню: нащо вже я терплячий, а таки не витримав, першим запропонував: Додому. - Чудак ти. друже. сказав чемно Сеня, як мати таку поквапливість, так в Миколаєві жодної картини не побачиш. Імііі терпіння. Засвітять. Потерпів ще. І правду говорив Сеня. таки засвітили. - Крути, починай! крикнув хтось попереду, раніш ніж світло встигло заповнити ввесь зал. Його підтримали: Давай! Але ось перед екраном з'явився адміністра. тор вигляд у нього був щасливий. Товариші глядачі, звернувся адміні. сгратор, - як ви думаєте: з початку крутити, чи з якого місця? Крути з початку! З початку все 'дно не докрутять... Сьо-мий день ходжу, а кінця ще не бачив!.. П’ятий раз квитки купую!.. Давай з того моменту, як вони приїхали в Москву! Як одержали листа!.. Як поцілувались!.. Не знаю чим би все це закінчилось, та лампи пірнули в темряву, і море глядачів уга. мувалось. Ще двічі спалахувало і гасло електричне світло, та й на екрані щось показували, а як уже втретє запанувала в залі темрява, я зга. дав про те, що лежало у Сені в кишенях. Сеню,…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"