Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1945 №21-22 Сторінка 3

Перець 1945 №21-22 Сторінка 3. ДВА БУХГАЛТЕРИ САМОДІЯЛЬНІСТЬ ТА ІНІЦІАТИВА ЗАСТУКАЛА НА ПЕЧІ До однієї з установ Сердега скромний увійшов 1 так звернувсь до зава: Я бухгалтерський працівник» А вам потрібний рахівник, Про це була об'ява. Його уважно слухав зав, А потім ввічливо сказав: Вітаю вас. Приємно... А скільки буде двічі два? Ви, може, скажете, бува, Що я спитав даремно? І той иаівний рахівник, Що рахувати точно звик, Бабахнув, як з мортири: Ще не вивчавши теорем, Я знав маленьким школярем, Що двічі два чотири. Глузливо зав зареготав І так йому відповідав: Ви не потрібні, друже... І рахівник той геть пішов. І думу думав знов І знов» 1 дивувався дуже. II. До однієї з установ Хапун відомий увійшов І так звернувсь до зава: Я бухгалтерський працівник, А вам потрібний рахівник, Про це була об’ява. Його уважно слухав зав, А потім ввічливо сказав: Вітаю вас. Приємно... А скільки буде двічі два? Ви, може, скажете, бува. Що я спитав даремно? Але бувалий рахівник, Що до таких запитань звик, Відповідав несхибно: Ви, бачу, справжня голова! То ж: скільки буде двічі два?.. А скільки вам потрібно? Йому потиснув руку зав Й прийнять на службу наказав. Микола УПЕНІК- Постанова Київської Міськради про посипання піском тротуарів не виконується. Малюнок О. Сашка. Сам собі двірник. ММямН» У ИРЕКТОРА ЗООПАРКУ Деякі установи вимагають від одвідувачів багато різних довідок, часто зовсім зайвих. Вітер свище, завпед. Снігом криє хати. Спить уперто голова. Так бува, Шо й голові хочеться поспати. Буря виє в трин-траві. Наче з божевілля. «Це у мене в голові Так гуде з похмілля, Це мені щодня бува»... Каже зо сну голова. «Це від того зілля, Що його кладе кума Нам до самогону... Іч, як голову лама, Треба буде притягнуть Шельму до закону». Раптом глянув у вікно 1 зробивсь, як полотно. «Та цього ж не може буть. Щоб отак зненацька?!. ...Щоб твоя погнбла путь, Відьма ти дурацька!..» Плигнув з печі у штани, Натягнув кожуха... На колгоспному дворі Закрутивсь, як муха. «Сіно в лузі під сніжком, У степу солома...» о коровника біжком Тюпає сірома. Із коровника в шпарки Завірюху видно... В стайні, знов таки, Дірки, Коні трусяться, бики. Баранові стидно. І баран через плече Голові таке рече: «Тут провина нічия. Бо змінився клімат... Не журися, буду я Скрізь очима…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"