ГУМОР І САТИРА

Перець 1945 №01 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1945 / № 01 / Сторінка № 5

Перець 1945 №01 Сторінка 5. ВЛАСНИЙ ПОЧЕРК Аполоне Свирвдовичу, почнемо? м’яко сказав завліт, звертаючись до художнього керівника. Аполон Свиридович підійшов до столу, за яким уже сиділи директор, черговий режисер, адміністратор і один з тих працівників театру, які вміють водночас виконувати функції суфлера, помрежа, звуко-оформлювача і зв'язківця між розподільником і дружиною художнього керівника. Це був театральний старожил, якого всі звали дядя Пава. Так от, товариші, репертуарний план... Прошу з усією серйозністю поставитись до цієї роботи. Ви ж розумієте: творче обличчя нашого театру, його власний почерк... Одним словом, давайте обговоримо пропозиції нашого шановного завліта Кіндрата Петровича. Власне, пропозицій у мене немає, зніяковів завліт, я гадав вислухати керівних товаришів підсумувати і потім вже і той... Ну от. Ви хочете, щоб я і за репертуарний план догани одержував! скипів директор. Завтра ранком маю телеграфувати і точка. Так завжди, подумати не дадуть, не погоджувався завліт. Це ж не дріб’язок якийсь репертуарний план. Юринда! Не впервой, кинув бувалий дядя Пава і витяг за. смальцьовану записну книжку. Пишіть; «Гамлет», «Собака на сіні», «Ревізор», «Гроза», «Украдене щастя», п’єса українського радянського драматурга... Дозвольте, дозвольте! Та це ж той самий план, який ми подавали торік. Помиляєтесь торік першим ішло «Украдене щастя». А потім «Гамлет». А позаторік? Позаторік список починався з «Собаки на сіні». А чому ж тепер з «Гамлета»? Тепер ми театр психологічний. Да, товариші, втрутився Аполон Свиридович, нам нарешті треба раз назавжди уяснити: період творчих шукань закінчено. Бувши театром реалістичним, я сказав би, сугубо реалістичним, ми перетворились на героіко.романтичний з музикою, потім без музики, а тепер твердо стали на шляхи здорового психологізму. Отже, дядя Пава має рацію цього року починати треба з «Гамлета». Незручно якось у нас «Гамлет» на афіші значиться шість років-.. Ну й що ж! скипів директор, іншим можна, а ми що, у бога теля з’їли? Я не розумію! Що тут розуміти! Та візьміть театр Франка. Там протягом цілої четвертої п’ятирічки з анонсів не сходив Юрій Яновський із своїми «Потомками». З 1940 року його замінив Леонід Первомайський з «Дов. бушем», тепер заступає Іван Чабаненко... А «Дванадцяту ніч» франківці анонсують років з десять, додав режисер. Он «Пісня про свічку» у заньківчан сім років у плані, піддав дядя Пава. Так, Кіндрате Петровичу, ви людина свіжа, не знаєте театральних традицій, підсумував Аполон Свиридович, отже запишемо пропозицію дяді Пави. Може б все таки визначити назву радянської п’єси, чи хоч прізвище автора? Категорично проти! директор аж стукнув кулаком об стіл. Ви хочете зіпсувати мені взаємини з усіма письменниками. Так, так, Кіндрате Петровичу, називати радянську п’єсу чи бодай прізвище автора в репертуарному плані недоцільно, пояснив Аполон Свиридович. Поперше, коли ми скажемо «радянська п’єса», це свідчитиме про вибагливість нашого смаку -мовляв, серед наявних п’єс немає підходящих і, подруге, кожен з радянських драматургів буде думати а може це для мене місце лишили. Директор має рацію... Ви візьміть столичні театри. Скажімо, російську драму. Ось уже років з чотири…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"