ГУМОР І САТИРА

Перець 1947 №08 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1947 / № 08 / Сторінка № 5

Перець 1947 №08 Сторінка 5. Хвороба Кочериженка Голова зборів надав слово директорові 61-логірського керамічного заводу Омеляну Сидоровичу Кочериженку. На трибуну ніхто не виходив. В президії зашушукались. Нема Кочериженка, чи що? Є, є! пролунав бадьорий голос з кінця залу. Ось ми, йдемо. Всі обернулись. До трибуни прямував товстенький, кругленький, рум’яний чоловік, з величезною текою під пахвою, а за ним, важко дихаючи, йшли двоє робітників. Вони несли щось чотирикутне, плиске і, мабуть, важке, закрите від цікавих очей аркушами газетного паперу. Робітники поставили свою ношу біля столу президії і пішли на місце. Кочериженко вийшов на трибуну. Ця полія відбувалася в Донбасі в перший рік після визволення. Одні промовці доповідали про витоп перших тонн сталі, інші про випуск ліжок для госпіталів, треті про випуск гончарного посуду для шахтарських їдалень. Зовсім про інше заговорив Кочери женко. Товариші! почав він, оглядаючи зал поглядом переможця, попередній оратор хвалився тут, що він дав для шахтарів партію глиняних глечиків і тарілок. Ну, що ж, справа варта уваги. Посуд дійсно потрібен всім, посуду невистачає. Але наш завод відмовився випускати таку продукцію: для нас черепки пройдений етап. В залі хтось тихо засміявся. Кочериженко підбадьорився і повторив: Черепки для нас пройдений етап! Тепер треба рухатись далі, дивитись вперед. І ось ми... Кочериженко швидко підійшов до загорнутого в газети чотирикутника, перерізав шпагат і, красивим, артистичним жестом зірвавши папір, вигукнув: Ось, над чим ми працюємо! Поряд з Кочериженком красувалась масивна, висока гіпсова плита з химерним орнаментом у вигляді бутонів троянди і листя дуба. Погляди всіх були звернуті до цієї диковинки. Задні підвелися із своїх місць, щоб краще роздивитись плиту. Перегнулись через стіл і члени президії. Зо дві хвилини Кочериженко стояв мовчки, з виразом осяйного торжества на обличчі, Потім повернувся на трибуну і почав читати довгий список працівників, які особливо відзначилися при виготовленні цього, як він ви словився, твору, Пробачте, товари II Кочериженко, пе- ребив його голова зборів. Те, що ви нам розповідаєте, добра річ. Але, скажіть: адже до війни ваш завод, здається, виробляв мет- лахську плитку. Так точно, відповів оратор. Нашу плитку можна бачити і в санаторіях, і на за- водах. Так чому б вам знову не відновити виробництво? Як?! здивувався Кочериженко, зробити крок назад? Замерзнути на довоєнній точці? Ні, не замерзнути, пояснив голова, а механізувати краще виробництво І давати продукції більше, ніж ви давали до війни. Адже по сусідству з вами відбудовується металургійний завод, закінчується монтаж турбіни в Зуївці всюди потрібна метлах-ська плитка. Що ви скажете нам? Ну, що ж, будемо опановувати! неохоче відповів Кочериженко. Він залишив трибуну і сів у першому ряду. Знайшлися промовці, які критикували Кочериженка за те, що він взявся за невластиву для його заводу справу: не розробляє місцеві глиняні кар’єри, а збирається випускати продукцію…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"