ГУМОР І САТИРА

Перець 1947 №11 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1947 / № 11 / Сторінка № 3

Перець 1947 №11 Сторінка 3. Л. КОСМАТОВ Заслужений діяч мистецтв РРФСР (З ДОРОЖНИХ НОТАТОК) каналами. у Падуї напередо- уночі на коні. ж Венеція лежить це сталося взимку я пам’ятаю іще з шкільної У старому водевілі молодий чоловік у го-нитьі за лаврами барона Мюнхгаузена розказував одній дамі про свою кругосвітну подорож. Так ви були й у Венеції? спитала вона. А як же! Проскакав Як проскакав? Адже на морі? Цілком вірно. Але коли море скуто кригою. Я пригадав цей епізод дні мого від’їзду до Венеції. Мене познайомили з якимось датчанином* який пишався з того, що він об’їздив усю Європу. в місті немає ні авто, ні велосипедів, ні коней. Єдиний транспорт це тисячі гондол, що сновигають Перед сном я відчинив вікно. Зоряна ніч. Здавалося, що залунає мелодійна італійська пісенька, яку лави. У цій пісенці дівчина просить гондольєра перевезти її потай до дому коханого. Я заснув, так і не дочекавшись, щоб дівчина її проспівала. А вранці мене збудив несамовитий галас, я виглянув у вікно і побачив бронзових гондольєрів. Вони репетували так, що їм могли позаздрити дореволюційні конотопські візники. Кожен один перед одним гудив на всі заставки чужу гондолу. У наші часи хорошого бедекера не знайдете. Я живий довідник по всіх європейських містах. Ви бували в Римі? спитав він і, не давши мені відповісти, продовжував: Пам'ятаєте, хто сказав про це місто: «Я застав його кам’яним, а залишу мармуровим»? Не пам’ятаєте?.. А в Неаполі бували? Хто сказав: «Бачити Неаполь і померти»? А про Венецію нічого немає й ніхто нічого не говорив. Ні імператори, ні філософи, ні президенти. Один лише Шекспір написав комедію «Венеціанський купець», але про місто він нічого не сказав. А там же ж стільки романтики! До речі, ви їдете туди своєю машиною? Я мушу вас засмутити в місті немає пристойного гаражу. Я подякував своєму співрозмовникові за цінні відомості. Коли б на площі св. Марка Венеції опинився автомобіль, то, без сумніву, це була б найвизначніша подія в місті від дня його заснування. Венеціанці нічого не знають про паккарди і каділлаки, зіси й емки. Для них це таємничі імена. Венеціанець твердо знає, що до його міста автомобіль ніколи не приїде і ніколи не буде порушено спокій голубів завсідників площі св. Марка. До Венеції я поїхав машиною з Падуї. Поминувши дамбу, що з’єднує шосе з містом, шофер зупинився біля шестиповерхового гаражу. За кілька хвилин машина опинилася на четвертому поверсі і мені лишалося з жалем лише глянути на неї й попрощатися. Шлях до готелю пролягав мостами та острівцями, майданами й вузенькими завулочками. Дві цифри підтвердять мої слова: у Венеції 118 острівців і 390 мостів! Відомості датчанина мені в пригоді не стали. Тепер читач зрозуміє, чому в Венеції немає статистичних даних про вуличні катастрофи Я представник міського самоврядування й забороняю знімати* не вгамовувався один з молодчиків. Наступної ночі я відмовився від романтики, щільно зачинив вікно й завісив його шторою. У Венеції я готувався до кінозйомки змагань гондольєрів. Італійці весело проводять це щорічне свято. Зранку на Великому каналі збираються тисячі людей з усіх кінців країни. Уподобавши балкон одного з будинків, я пішов з перекладачем до власника квартири прохати дозволу встановити на балконі апарат. Нас прийняла маленька сива бабуся у вицвілому мережевному платті і з вицвілими очима. Перекладач передав їй моє прохання. Бабуся, посміхнувшись, показала блискучу майстерність венеціанських зубопротезистів і запросила нас до вітальні. Я безкінечно горда, сеньйор, з…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"