Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1947 №05 Сторінка 3

Перець 1947 №05 Сторінка 3. товариш Оце недавно забігає до нашої редакції листоноша і каже: Прийміть екстрени Від кого? лист. Від Григорія Павловича Кириченка з села Блакитного, Високопільського району на Херсонщині. Приймаємо. Спішимо розкрити, бо написано ж «екстрено, в собствені руки Перця». Читаємо. «Дорогий Перець прохаю тебе вмістити мою статтю під назвою «Учетелі і їх ре-візіонізка позиція». В Блакитнянській школі єсть учительський склад (?)...» Тут ми, признатися, трохи закліпали очима. Відомо нам було досі, що є дров’яні склади, мануфактурні, овочеві і т. д., а щоб «учительські склади» щось не чували. Давай далі читати. Може, думаємо, Григорій Павлович внесе ясність. «...Так цей склад став на шлях ревізії первічної партійної організації. Випустили вчетелі стінгазету і зайнялися критикою нас, руководящих товаришів села, которих вони не мають права критикувати. До того учетелі безпартійні і не дивлячись на це отаке позволяють собі. Я думаю, що Перець дасть їм понять, що це є опоітично і грубо...» «ОпоІтично» мабуть, має означати «аполітично». І якщо такий «руководящий» товариш села, як Григорій Павлович, просить помістити статтю, то треба ж вияснити це діло. Отож, дістали ми «ревізіонізку» оту стінгазету. Зветься вона «За високий урожай». Хвалить газета ковалів колгоспу «Комінтерн», які доброякісно і вчасно підготували до весни інвентар. Хвалить працівників ферми, що добре доглядають худобу... А нижче намальоване ліжко. Лежить на ньому в кубанці, розписаний зеленим олівцем завклубу Г. П. Кириченко. В клубі брудно, непривітно, стежки до нього завіяні снігом. Кириченка наче швайкою хто кольнув. «Як посміли мене критикувати! Та ще й безпартійні вчетелі!» Це ревізія! Це опоітично! гримнув Кириченко на вчителів і написав нам скаргу. ...Отак Григорій Павлович попав «в собствені руки Перця». Та ще й «екстрено»! ПОЗИЧКА З ПРОЦЕНТАМИ О. СТЕПАНЕНКО Приймай, голово, насіння. Позичаю артілі з власних запасів, але вимагаю проценти. Які?! Вчасно засіяти 100 процентів посівної площі, не допустити ні одного процента браку, зібрати на всі 100 процентів високий урожай. МИКОЛА КАЛЮЖНИЙ Збори кінчались. Останні слова Строчив секретар на папері. Стояв за столохМ й «заключав» голова. І враз Одчинилися двері!.. Усі здивувались: з’явився, мовляв! (І СМІХ як розкотиться дружний). Задиханий, мокрий у дверях стояв Колгоспник Микола Калюжний. Тримав у руках він ціпок, чи батіг,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"