Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1947 №05 Сторінка 2

Журнал Перець 1947 №05 Сторінка 2. П1В но? .я постанови. Про рішення мовлять кра-й ефектно! А що ви, питаю, зробили конкрет- ...Весняний привіт вам, колгоспники-друзі! От-от розів’ються берези у лузі, на схилах крутих забіліють бриндуші, земля запарує... І в поле ми рушим! Потягнуться в степ через гори та балки разом з тракторами плуги і сівалки, підводи з насінням з артільного двору, щоб ниви родючі засіяти впору, щоб рідний наш край від Дінця за Карпати уславився знов урожаєм багатим, щоб в хати колгоспні вернулись достатки!.. Засіємо все до гектара, до латки? Це буде! Нехай нам ще важко сьогодні, здолають усе наші сили народні. А сил тих у нас невичерпні джерела! З весною вас, рідні колгоспнії села? Стрічайте мене в чанські оглядини я Оглядини будуть Чи піду я з вами МТС, чи до двору лиш на фактах, на у тій же хвилині, в ту ж мить розповім я усій Україні, бо взяв, крім блокнота, в далеку дорогу іще й мікрофона собі на підмогу. Скажу: Запрягайте, І в радіохвилю відразу сівби по-хазяйськи готові, не поскуплюсь на слові, вір’я на всю Україну! у вас я зустріну, почують моєї: і як ви згарячки шукаєте шлеї, і як вас волочать «невчені» корови, навскач по грудках аж униз, до діброви. Волочать, мичать, захвицавши ногами: «терпи, як не вів репетиції з нами!». ...За вікнами сонцем осяяні гони. Біжать усе далі й колишать вагони... Минаю Цвітково з садами довкола... А от у яру і прославлена Шпола! Це ж тут наші воїни, сповнені сили, численні атаки ворожі відбили. Це тут, не подавшись від цілі гвардійці минулого сповнені сили атаку засухи герой ьки відбилі ...У кожнім селі і ----------- 1 уславились просом нують трудящі і сіл ...Везе мене поїзд. Цокочуть колеса. На день, на південьї А ось і Одеса! Що робиться тут мушу добре я знати. Одещині ж першій сівбу починати! ...От-от під вікном розів’ються каштани. А тут іще й досі «утрушують* плани. Та все дебатують торішні розмови, та все нумерують нові сиво будем конкретно торкаться, то треба зізнаться, то треба признаться, що в нас на яснім приморськім горизонті багато ще плям на ремонтному фронті. Писали ми в кожній про це постанові. А все ж трактори таки факт! не готові! Доволі, говорю, словесної зливи! Великій Михайлівні чим помогли ви? кажуть, будем конкретно то треба при- Якщо, кажуть, II свому рідному краю. Пер-починаю. вимогливі, строгі! на ниви розлогі, чи то в артілі, подай мені звіт ділі! І все, що побачу, - а я подивлюся! включуся. Якщо до то я в похвалі Прославлю з под-Якщо ж неполадки усі з передачі ні кроку, колгоспи! року упертою працею. на кожній ділянці артільці-шпрЛянці. Ша-..7--- і заводів завзятих шпо- лянських майстрів-просоводівД Немає смачніш для солдата й матроса, як каша пшоняна з шполянськпго просргІЦоб Мали і ви того зер-’ йа потоки, беріть у ПОЛЯНЦІв щоденно уроки. Урок їх такий (це вам слід пам’ятати!), що цілим треба брати. Знаряддя і збруя нові. зараз у поле готові! Поля їх в скиртах золотої просянки. Перчанський привіт вам, шполянці й шпо-лянки! Ч ( Ійа у II II районом рекорд блищать, ніби Шполянці хоч Якщо, торкаться, то треба зізнаться, знаться, що їм ми дали в постанові пораду. І, навіть, послали концертну…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"