Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1947 №06 Сторінка 4

Журнал Перець 1947 №06 Сторінка 4. Відсканував і опрацював н - ОлегЛеськів ІШР8 РЄГЄС на. ІІТЄІС111*11. X111 А та Я Малюнки О. Козюренка та Бе.Ша. Поспішайте на виставку! Спішіть оглянути її, бо Інакше відстанете від найновіших мод, фасонів. Спішіть перейшли кращі зразки того, над чим довго билися винахідливі уми господарників, майстрів, кравців, шевців. Сказати, що це крик моди значить, нічого не сказати. Зойк моди! Он яка виставка! Зліва вгорі вашу увагу приваблює новий фасон плаття. Довжина його 2,5 метра. Розраховано на тих, хто збирається рости до 60 років. Щоб не м’ялось підвішується під самою стелею. Одягається так: жінка присідає, залазить у нього спіднизу, стає на повний ріст 1 гукає чоловікові: «Можна опускати!» Чоловік, стоячи на драбині, опускає плаття. При ходьбі рекомендується поли в руках носити. Плаття виготовлено в ательє мод м. Суми. Приміряно і випробувано в Сумському обллегпромі. Сховався за платтям незмінний керівник і новатор «ательє мод» т. Седлецький. А ось зайчик. Відрізняється від усіх на світі зайців тим, що йому причеплено ослячі вуха і слонячі ноги. Якщо дитина спитає вас, хто зробив цю диковинну Іграшку, скажіть, що київська артіль «Художпром». Поруч труба. В цій іграшці глибокий зміст: раніш ніж прищепити дитині любов до музики, вона прищеплює їй губу. В таких випадках треба бігти за порятунком до майстрів труби в Київський Музкомбінат. Там підклепають, підчистять І тоді можете сміливо використовувати трубу, як лійку, або як ріжок для начинки ковбас. Мужчина в окулярах голова Київської облпромради Арка-дій Маркович Олевський. Він завжди так зайнятий, що продукції своїх підприємств не бачить. Йдучи на виставку, Арка-дій Маркович сподівався, що його стрінуть відвідувачі аплодисментами. Та як глянув,.. І знітився. «Це щось випадкове, це не те!!!» Цілком погоджуємось, що «це не те!» і додамо, що не випадкове! Поряд з посудою експонується майка-сітка. Ширина в плечах півтора метра. Викот уміщує три шиї. Довжина майки ЗО сантиметрів (на долоню не дістає до поперека). Випускає майки-сітки Київська фабрика Ім. Рози Люксембург. Ось ще один господарник, директор Львівського заводу «Пластмас» Міністерства місцевої промисловості Андрій Андрійович Мельник. Приїхав він на виставку, щоб похвастатись гребінцями, які випускає. Держить гребінець дерев’яний густий (пластмаса!). Зубці в ньому випилюються не інакше, як поперечною пилкою. Шкребуть добре. Одного разу в порядку проби директор заводу причесався цим гребінцем і, як бачите, ще й досі за голову держиться. Світер. Київської артілі «Текстильник». З успіхом може замінити кольчугу. Ніколи не рветься, бо випускається з готовими дірками. Ручка. Артілі «Трудовик» Укоопромради, Залізна. Перо вічне, бо вийняти його ніколи не вдається. Краще викинути разом з ручкою. Праворуч штани. Досі небачені, оригінальні. їх випустила Одеська швейна фабрика ім. Воровського. Одна штанина коричнева, друга синя. Ці фарби мають, так би мовити, сам-волізувати місцевий пейзаж: море та берег. Розказують, що коли директор фабрики Натан Ісакович Кацнельсон в цих шта нях щегольнув до ДерибасівськіЙ, то через годину все місто говорило, що «приїхали циркачі». Дві штанини і як кажуть в Одесі «две большие разницьі». Зверніть увагу на першосортні жіночі туфлі. Теж різного кольору і теж зроблені в Одесі. Один черевик більший, другий менший. Більший одягається на ту ногу, де є мозолі, менший на ту, де мозолі обов’язково будуть. На виставку завітав ще один товариш директор Укрфар-форофаянстресту Семен Давидович Карачунський. Почувши відгуки глядачів на свою продукцію, він прикрив обличчя тарілкою і намагається чкурнути з виставки. А відгуки лунають. Погані відгуки. Багато людей уже відвідало виставку. От тільки не одвідали поки що міністр місцевої промисловості Григорій Потапо-вич Онищенко, міністр легкої промисловості Михайло Капиго-нович Гуторов та голова Укоопромради Іван Іванович Філіп-пов. А жаль! Хай би пішли і побачили товар лицем! Це ж їхні підприємства випускають такі шедеври. Посварились між собою аА» та Я»: Хто між нами важливіша Ти чи я? Звісно, я! сказала А». Перша я між вами. Вже ж без мене ну ніяк Не промовиш «мама». Ну, а я?! Спитало «Я». Що ви всі без мене? Взять хоча б: Життя, Земля, Явір. Яблуня, Ягня... Хто ж з людей не промовл я Слово «Я»?! ШОФЕР ПЕРШОГО КЛАСУ У недавно відбудованому клубі відбувався вечір. Напочатку була доповідь про Радянську Конституцію, потім виступали робітники, домогосподарки, учні гірничого технікуму. Після цього йшов концерт. Коли в залі ще гриміли оплески, директор клубу наказав подавати машину. Він знав, що артист поспішає, його треба одвезти на станцію, до київського поїзда, а до станції від містечка 15 кілометрів...…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"