Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1947 №19 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1947 / № 19 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1947 №19 Сторінка 2. Й Мал. К. Агніта МАЙБУТНІ ОЧЕВИДЕЦЬ Людовбивці В румовищах лежить іще дім, Ще прибрали не скрізь барикади. Орачам ще нагадує грім Сталінградські грізні канонади, н Ще вилискує свіжа земля Не росою, а кров’ю людською, Хижий ворон іще кружеля Над полями недавнього бою, На пораненій сосні кора Ще сочить, обкипає смолою. Ще вигукують зо сну ура Піхотинці вчорашні. Травою Бліндажі ще не всі поросли, Виглядають ще сироти тата... Застилають дівчата столи, Наречених чекаючи в свята, Ще кипить наша збурена кров, II Гнів на Гітлера серце нам крає, А вже знов, темна тінь ого знов Він виїжджає у Росію нашим власним кореспондентом... Смертні лапи на мир простягає... На скрипучих котурнах війни Розп’ялася зловісно над світом... Лаври фюрера й Німеччини Трумен вішає над Уолл-Стрітом. Владарі доларових мішків Потирають пожадливо руки... Блискавично вже крутиться шків У машині цькування й ошуки. про дописувачів і затискувачів Голова Шполянської райспоживспілки Артем Йосипович Фуркало дуже смирний чоловік. В нього приємний, з ліричним забарвленням, голос, еластичні, спокійні рухи, приємний погляд. Одним * словом, «облако в штанах», як сказав великий поет. Таким би й залишився в пам’яті шполянців їх кооперативний діяч, якби не зловредний ревізор райспоживспілки Я. Ф. Завгородній. Наприкінці минулого року Завгородній надрукував у районній газеті «Соціалістичний шлях» кореспонденцію, в якій поставив крапки над багатьма «і». Простіше кажучи, він здорово розписав жуликів, які звели собі комфортабельне кубельце в райспоживспілці, розкрадали крам, запускали руку в коопера* тивну касу й жили під крилом Фуркала, як у бога за пазухою. Пайовики прочитали газету й побачили, що в районному кооперативному органі виріс букет, від якого погано пахне. Вони побачили, що Фуркало не остання квітка в цьому букеті. Прочитав газету й сам Фуркало. Але він не побачив «букета». Він побачив страшного єретика. Він побачив дописувача. І тоді з смирним характероїм Фуркала сталася катастрофа. Зникло, розтануло «облако в штанах», а натомість виринула чорна грозова туча. Фуркало фуркав, фиркав, метав громи і блискавки. Як посмів цей писака!? гримів голова райспоживспілки. Подати сюди цього писаку! не сказав, а вже прохрипів Фуркало. «Писаку» подали. Фуркало подав йому наказ про звільнення з роботи і показав на двері. Так у Шполі розправились з чесним працівником, з кореспондентом районної газети, який став на захист недоторканості нашого соціалістичного добра. Десятий місяць ходить Завгородній без роботи, десятий місяць оббиває пороги різних установ, пише скарги, позови, заяви. Першу скаргу він написав в Київську обл-споживспілку (голова т. Майструновський). Облспоживспілка запропонувала Фуркалу поновити Завгороднього на роботі. Але що для шполянськоі'о самодура розпорядження облспоживспілки! Фількина грамота. Він знову показав Завгородньому на двері. Зав- городній знову скаржиться. На цей раз уже в ЦК спілки працівників споживчої коопера- Є ЦІЇ. ЦК спілки запропонував Фуркалу поновити Завгороднього на роботі й виплатити компенсацію за вимушений прогул. Фуркало з дорогою душею виплатив компенсацію (не свої ж гроші платить, а державні!) і... показав Завгородньому на двері. Куди ж ще постукатись?…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"