Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1947 №23 Сторінка 2

Журнал Перець 1947 №23 Сторінка 2. Ілюстрації В. Гливенка Я подякував, заплатив долар і відсісти в коляску. ШГ: враження г (РОЗПОВІДЬ РАДЯНСЬКИХ МОРЯКІВ ДАЛЕКОГО ПЛАВАННЯ) регес иа послуги. мовився Ви, мабуть, не американець? запитав рикша. Я відповів, що ні. Він розповів мені про перспективи механізації рикш в Шанхаї за американським планом, які мають пересісти на американські велосипеди, і наприкінці додав: О, якби ми, рикші, змогли перевезти в своїх колясках всіх американців в Америку! Ми відмовилися б від їх велосипедів і навіть від плати! будови» спорудив англійський панок у колоніальній Індії. П. МЕЛЬНИЧУК, четвертий механік пароплава «Сухона». «КАМЕРТОН» Л. ЧАЙКА, капітан теплоплава «КомІліс». В Порт-Саїді ми бачили багато сучасної техніки: підіймальні крани, транспортери, перевантажувачі, але вся ця механізація стоїть мертвою, нерухомою. Поруч з механізмами, по вузьких і крутих східцях, один за одним, сотні арабів носять на голих плечах важкі корзини з вугіллям. Вони бункерують корабель. Живий конвейєр з корзинами вугілля безперервно рухається на корабель і з корабля. Араби-вугільники не ходять, а бігають, наспівуючи монотонну пісню. В кільці цього конвейєра видно англійця, який не носить корзин з вугіллям, а тільки заспівує пісню «Заспівувач» є ніби регулятором цього конвейєра. Як швидко співатиме англієць, так швидко, у темп пісні бігатимуть араби. У руці у «заспівувача» нагай. Це для тих, хто не встигає за темпом пісні. Камертоні пояснив нам другий англієць, показуючи на той нагай, не всі ж з них мають добрий слух. Коли ми запитали англійця, чому цю важку працю виконують люди, а не машини, англієць відповів: По-перше, праця арабів обходиться дешевше, а по-друге, якщо машини працюватимуть, то що тоді робитимуть араби? він сам собі відповів: Тоді араб буде думати, а хіба може щось хороше придумати? Так ось, не було часу думати арабам, хай вони ще носять вугілля і співають петська історія, пісню, так лодно говорив англієць, який нічого хорошого не придумав. матрос пароплава «Друга п’ятирічка». СЛУГИ ОДНОГО ПАНА Наш пароплав підходив до гирла Гангу. Тут, у самому кутку Бенгальської затоки, ми зупинилися й ждали лоцмана, що мав провести нас вгору по Гангу до Калькутти. Незабаром до борта радянського судна підійшов лоцманський катер. З нього до нашого трапу наблизився літній, товстелезний англієць-лоцман. На трап лоцману допомагали підніматися четверо помічників. Коли він вибрався судно, троє допомогли піднятися на трап вертому, потім двоє підсадили до трапу тього, за цим редостанньому, а той, допомоги, сам…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"