Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1948 №09 Сторінка 6

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1948 / № 09 / Сторінка № 6
Журнал Перець 1948 №09 Сторінка 6. Яке сіно? Що за сіно? Чого він заскакує наперед оцей ПЕРЕЦЬ І закліпає очима і вигукне закоренілий друг «сезонності» який-небудь товариш Нажимайло, прочитавши заголовок цього фейлетону. Потім товариш Нажимайло зніме трубку і подзвонить своєму працівникові, який, як-то кажуть, на сіні зуби з’їв: Здоров!.. Нажимайло говорить... Ти знаєш, починають будоражити нащот сіна... Словом, ти підніми там усі матеріали і давай!.. Що давай, куди давай?!.. Давай і все. І апарат почне «піднімати сіно»: розворушить запрілі копиці торішніх зведень, провітрить залежані валки «категоричних вказівок», перетрусить оберемки депеш-блнскавок... Щоб не скучати при цій роботі, хтось, глядй, ще й пісню затягне: Апарат наш сіно косить Папки з шафи переносить... І.. ...і саме тоді виявиться, що мова йде не про те сіно, яке вже давно худоба з’їла, а ПОВЕРТАЮЧИСЬ З ДЕМОНСТРАЦІЇ Мал. С. Самума Татку, коли ти втомишся, то скажи, я пересяду на друге плече. про те, на якому щонеділі товариш Нажимайло вилежується десь на леваді, в «засідці», коли їздить на качок полювати. Да! Ми хочемо говорити про сіно літа 1948 року. Про те сіно, що вкриває тепер зеленим рястом артільні угіддя, долини, луки, що його запах чують уже всі, крім таких, як товариш Нажимайло. Де працює цей керівник? Відповідаємо: може в одному з обласних управлінь, може в самому Міністерстві сільського господарства, а може і там, і там. Запах сіна до таких, як товариш Нажимайло, доходить або по календарю черговості, або після того, як починає пахнути суворою доганою. До речі, згадаємо про запах. Розказують, що минулої осені один відпо відальний товариш Кіровоградського обласного управління сільського господарства їздив по районах, колгоспах. Зовсім несподівано серед поля замовк мотор. Доки шофер біля машини порався, відповідальний товариш відійшов трошки в бік від дороги, виліз на скирту сіна і ліг подрімати. Тільки ліг як ударили в ніс йому такі, вибачте, пахощі, від яких відповідальний товариш відразу втратив «присутствіе духа» і поринув у глибокий «осінній сон». Іноді він дригав руками, намагався навіть встати, але не міг. Вчадів від «пахощів» зіпрілого сіна так, що тільки губами плямкав. Хтозна, чим би це закінчилося, коли б не підійшов до скирти шофер. Так що вставайте, мабуть, будемо їхати... Мовчок. Кажу їхати будемо. Вставайте!.. Мовчок. Виліз шофер на скирту і відразу догадався, в чому діло. Затулив однією рукою носа, другою схопив під пахву начальника і до машини! Дав четверту швидкість і, розказують, що тільки на тридцятому кілометрі відповідальний товариш остаточно провітрився і прийшов до пам’яті. Ну, й спав же я, каже. Так спав, що й досі не можу прокинутися. Що то значить на сіні спати! Про цей випадок розповів нам один працівник з того ж Кіровоградського управління сільського господарства. Потім ми довідалися про дуже показові цифри. Торік на Кіровоградщині так налягли на коси, що заготовили сіна «в середньому на одну голову худоби» аж по... 1,8 цнт. Чому мало? Тому, що 15 тисяч гектарів сіяних трав так і залишилися нескошеними. І хіба могли ми після цього не зацікавитись,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"